Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) ряд становлять слова <g/> : літав <g/> , знімавсь <g/> , скочувався <g/> , скакав <g/> , збирав <g/> .
doc#9 <p> Але ще далеко більше серед « <g/> неологізмів <g/> » М. Старицького слів <g/> , що справді не витворені ним самим <g/> , а взяті з заходу <g/> : з Волині <g/> , Галичини <g/> , частково навіть з польської мови <g/> .
doc#7 До чого стосуються слова « <g/> про весну неодцвітну <g/> » <g/> : спогад і веселість про весну <g/> ?
doc#40 ) годі сказати <g/> , до чого стосується слово неспорно <g/> : чи до того <g/> , що воно — паруб'я ( <g/> Воно неспорно паруб'я <g/> ) <g/> , чи до того <g/> , що воно вміє неспорно читати склади <g/> .
doc#72 Так слова <g/> , семантично пов'язані з сільським життям — включаючи рільництво й ремісництво <g/> , — набували нового “ <g/> індустріального <g/> ” значення <g/> , як у випадку виробні ( <g/> первісно “ <g/> майстерня <g/> ” <g/> , згодом — “ <g/> фабрика <g/> ” <g/> , “ <g/> завод <g/> ” <g/> ) чи прогонича ( <g/> первісно — прут <g/> , яким замикали віконниці <g/> , згодом — відповідник до російського болт взагалі <g/> ) ( <g/> Shevelov 1977 <g/> , 255 <g/> ) <g/> .
doc#76 <p> Чому таке слово не було потрібне <g/> , скажімо <g/> , Поґодінові або Победоносцеву <g/> ?
doc#78 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Бо всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунь <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами —кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> » 6 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 , запроваджено форми жіночого роду <g/> : драма <g/> , поема <g/> , система <g/> , тема <g/> , замість драмат <g/> , поемат <g/> , систем <g/> , темат і т.д. <g/> ; відкинено закінчення -а в таких словах <g/> , як артист <g/> , архітект <g/> , митрополит <g/> , поет — ст <g/> .
doc#72 Головним каналом розповсюдження таких слів були газети та твори декого з видатних українських поетів ( <g/> напр <g/> .
doc#26 Але Див <g/> , русичі — це цитати зі « <g/> Слова <g/> » <g/> , а лукомор'я в цьому контексті — слово XII сторіччя <g/> , хоч у Бояновому <g/> , чи пак після-Бояновому тексті безпосередньо такого слова не знайдемо <g/> . </p>
doc#40 <p> Можна було б думати <g/> , що діялектна лексика може легко прищеплюватися літературній мові <g/> , бо говірки часто мають у собі такі слова <g/> , яких подеколи бракує літературній мові <g/> .
doc#40 З цих часток аж <g/> , та <g/> , і <g/> , не <g/> , все вживаються перед тим словом <g/> , яке посилюють <g/> , таки перед або після нього <g/> , а всі інші — після <g/> , напр <g/> .
doc#65 Так і в цьому типі слів <g/> .
doc#40 , у поданому вище реченні « <g/> Хрещатий барвінок стелиться по шовкових травах <g/> » у головній парі барвінок стелиться слово барвінок — пояснюване <g/> , а стелиться — пояснювальне <g/> ; в дальшій парі хрещатий барвінок слово барвінок теж пояснюване <g/> , а хрещатий — пояснювальне <g/> ; у парі стелиться по травах слово стелиться — пояснюване <g/> , а по травах — пояснювальний член речення <g/> ; нарешті в останній наявній парі шовкових травах слово травах пояснюване <g/> , а шовкових — пояснювальне <g/> .
doc#40 Далеко більше граматикалізовані ті слова <g/> , які стали займенниками в повному значенні слова <g/> .
doc#40 В словах цього останнього типу наголос лишається на тому ж складі <g/> , на якому він був у слові без приростка не- <g/> . </p>
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .
doc#50 <p> Вражає також висока культура рим і відповідність рими розподілові акцентної сили в українському слові <g/> .
doc#80 <p> З усіх слів учителя ( <g/> Фльобера <g/> ) Поль Ренодьє затримав тільки його відразу до людства <g/> , його ненависть до потворного <g/> , його зневагу до втертого <g/> …
doc#9 З моїх студентських років я міг би згадати студента Ч. <g/> , харків'янина <g/> , який одначе намагався максимально наблизити свою мову до галицької <g/> , причому <g/> , пригадую <g/> , форма слова коритар замість звичного коридор <g/> , здаючися смішною й недоречною <g/> , перетворилася просто на його прізвище серед колег <g/> . </p>