Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#42 Але Байрон принаймні мав ту перевагу <g/> , що писав мовою <g/> , з якої робилося переклади на інші мови <g/> , і тому його непопулярність в Англії була почасти надолужена луною його творчости на континенті Европи <g/> . </p>
doc#84 Париж тому комунізується <g/> , що його вабить авреоля Москви <g/> .
doc#7 Якщо вона тому чи тому конкретному читачеві нічого не сказала <g/> , значить <g/> , поет і читач розмовляють різними мовами <g/> .
doc#61 15 років тому кохання визначалося документом про соціяльне походження героя чи героїні <g/> .
doc#78 Літературна мова не тому літературна <g/> , що вона чистіша й « <g/> ніжніша <g/> » <g/> , а тому здається витонченішою й чистішою <g/> , що вона літературна <g/> .
doc#40 Літературна мова одначе уникає тут давального відмінка <g/> , бо він тут двозначний <g/> : він бо може означати і того <g/> , заради кого зроблено крадіжку <g/> , кому дія йде на користь <g/> ; тому літературна мова в першому значенні вживає тут конструкцій з прийменником у + родовий відмінок <g/> : « <g/> Рука у пташиних перець украла легкість« <g/> . </p>
doc#45 В автобіографічному листі до Адольфа Патери ( <g/> 1886 <g/> ) він пише <g/> : « <g/> По происхождению с отцовской и материнской сторони я принадлежу к тому меньшинству Малороссийского козачества <g/> , которое в течение XVIII века получило права Российского дворянства <g/> " ( <g/> Лешка 56 <g/> ) <g/> ; " <g/> В раннем детстве подолгу живал на другом хуторе <g/> …
doc#24 <p> Саме тому ми можемо сказати <g/> , що « <g/> Вертепом <g/> » Любченка українська література сказала нове слово — і в змісті і в формі <g/> .
doc#15 Саме тому ми і знайдемо далеко частіше і цікавіше використання називних речень <g/> , приміром <g/> , у Шевченка <g/> , ніж у деяких російських поетів XVIII сторіччя <g/> , хоч би у Ломоносова або Сумарокова <g/> , не зважаючи на те <g/> , що останні жили і творили задовго до Шевченка <g/> .
doc#11 І нащо тому монсиньйорові здався той ( <g/> такий <g/> ) об'єкт « <g/> спостережень <g/> » <g/> ? </p>
doc#75 Кісі їх <g/> , рви <g/> , хапай <g/> , шматуй <g/> , роздирай <g/> , щоб " <g/> мокро й гаряче <g/> " стало на тому місці <g/> , де <g/> …
doc#40 ) <g/> , тепер конче стоять на початку підрядного речення ( <g/> »Читайте ж <g/> , що муза бормоче« <g/> ; це не стосується до сполучних слів <g/> , що можуть стояти на тому місці <g/> , на якому мав би стояти заступлений ними іменник <g/> , напр <g/> .
doc#63 Але ми стоїмо принаймні на одному рівні з неоклясицизмом <g/> , ми принаймні доросли до нього — і тому наші атаки на нього мають зовсім інший характер і спрямованість <g/> . </p>
doc#92 Воно <g/> , звичайно <g/> , не шкодило б <g/> , але й великої потреби в тому не було <g/> .
doc#81 Тут <g/> , звичайно <g/> , грали ролю й стосунки вчителя й учня <g/> , ці дивні стосунки <g/> , в яких учень ніби підлягає вчителеві <g/> , але не в усьому <g/> , далеко не в усьому <g/> , і де авторитет учителя <g/> , а тим самим його діяльність як учителя залежить від того <g/> , яку репутацію він серед них здобув <g/> , хоч вони цього не усвідомлюють і тому не використовують свідомо як своєї зброї <g/> . </p>
doc#22 Він зрозумів сенс епохи убивць і тому не діє <g/> , лишається пасивним <g/> , тільки виголошує чудові поетичні оповідання <g/> .
doc#88 боку Росії <g/> . </p><p> Українська академія наук виникла ще до загарбання України Советами <g/> , а по тому не користувалася жадною їхньою допомогою <g/> . Щоденники працівників Академії розповідають про роботу в тісних <g/> ,
doc#87 Вона боїться питань про себе і тому не питає інших <g/> .
doc#15 І тому треба визнати <g/> , що <g/> , не зважаючи на безліч перехідних щаблів <g/> , називні речення в сучасній мові все ж окремий тип синтаксичної конструкції <g/> , який відрізняється від неповних речень саме тим <g/> , що обов'язково наявний у ньому головний член речення <g/> , виражений називним відмінком імени <g/> , сполучає в собі ( <g/> хай у нерозгор- неному вигляді <g/> ) значення суб'єкта і предиката <g/> , а тому не потребує доповнення з контексту або з обстанови <g/> , як це властиво неповним реченням <g/> .
doc#63 Нема прогноз навічно — і тому нема заборон і засудів <g/> .