This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | , в одній хаті згодні взяти мої скатертини <g/> , а | мені | пропонують замерзлу кінську ногу <g/> . Тріюмф <g/> . |
doc#81 | було сказати <g/> , до кого йдеш і в якій справі <g/> , а що | я | міг сказати <g/> ? І не було там жадної вивіски <g/> , |
doc#81 | режим <g/> , а про жидо-большевицький <g/> . Цього | я | не хотів <g/> , і так відпала ця тематика <g/> . В |
doc#81 | зрештою <g/> , навіть спосіб боротьби з німцями <g/> , бож | я | діставав гроші <g/> , правда <g/> , безвартісні й |
doc#81 | . Я сказав йому <g/> , що спробую <g/> . Я справді не знав <g/> , чи | мене | пустять у неумовлений день до мого капітана і як |
doc#81 | з родинними фотографіями і врятував деякі для | мене | <g/> , передавши їх мені у Львові <g/> . Іван-Юрій Костюк |
doc#81 | їх не була <g/> ! <g/> ) <g/> , мої віршовані переклади забирали | мене | на кілька хвилин чи годин з неутульного |
doc#81 | . Про книжки не могло бути й мови — на цей час | я | мав уже дуже порядну книгозбірню <g/> . Я взяв тільки |
doc#81 | дві на пероні нікого не було вже — нікого <g/> , крім | мене | з матір'ю й нечисленними нашими клунками <g/> , а всі |
doc#81 | година <g/> . Та було таке відчуття жаху <g/> , як | я | не мав перед тим за все життя і рідко мав пізніше <g/> . </p> |
doc#81 | до Львова <g/> , де була рідна душа <g/> , на яку | я | покладався й був певний підтримки й допомоги <g/> , — |
doc#81 | , як і вони з ним <g/> . </p><p> О <g/> , все було чемно <g/> , я не стояв <g/> , | мені | запропонували сісти <g/> , але ні до якої співпраці |
doc#81 | пам'ятники забитим « <g/> невідомим салдатам <g/> » <g/> . | Я | маю свого невідомого салдата <g/> , і <g/> , якби я був |
doc#81 | визрівала в мені ще в радянський час <g/> , але тоді | я | був її самотнім носієм <g/> , і тільки поодинокі |
doc#81 | відправи нової релігії <g/> . Звичайно <g/> , розумом ми — | я | тут уже кажу не тільки « <g/> я <g/> » <g/> , бо нас таких було |
doc#81 | обійти ордер Квартірамту <g/> . Шепарович порадив | мені | бути дуже приязним із жондцею <g/> , полонити його <g/> . </p><p> — |
doc#81 | відмінним <g/> , і ми попрощалися сердечно <g/> , коли | мені | прийшов час покидати Львів <g/> , хоч перед тим |
doc#81 | піклування <g/> . Перед моєю втечею вона наділила | мене | двома великими валізками зі своєї комори <g/> . </p><p> Моє |
doc#81 | він аніяк не робив <g/> . </p><p> Коли я сказав Сімовичеві <g/> , що | я | замислив невелику монографію про вплив |
doc#81 | мого перебування в місті <g/> , рік перед тим <g/> . | Я | не вичерпав теми про українські культурні |