Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 покрівлю і збирав народ <g/> » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) ряд становлять слова <g/> : літав <g/> , знімавсь <g/> , скочувався <g/> , скакав <g/> , збирав
doc#9 більше серед « <g/> неологізмів <g/> » М. Старицького слів <g/> , що справді не витворені ним самим <g/> , а взяті з
doc#7 часом його начебто немає <g/> . До чого стосуються слова « <g/> про весну неодцвітну <g/> » <g/> : спогад і веселість про
doc#40 » ( <g/> Котл <g/> . <g/> ) годі сказати <g/> , до чого стосується слово неспорно <g/> : чи до того <g/> , що воно — паруб'я ( <g/> Воно
doc#72 , словам часто надавано нового значення <g/> . Так слова <g/> , семантично пов'язані з сільським життям —
doc#76 була й імперія <g/> , що про неї йшлося <g/> . </p><p> Чому таке слово не було потрібне <g/> , скажімо <g/> , Поґодінові або
doc#78 південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Бо всей сей полосе наречие употребляется
doc#72 , темат і т.д. <g/> ; відкинено закінчення -а в таких словах <g/> , як артист <g/> , архітект <g/> , митрополит <g/> , поет — ст <g/> .
doc#72 кшалт <g/> . Головним каналом розповсюдження таких слів були газети та твори декого з видатних
doc#26 після-Бояновому тексті безпосередньо такого слова не знайдемо <g/> . </p><p> Не так у « <g/> На вічну пам'ять
doc#40 мові <g/> , бо говірки часто мають у собі такі слова <g/> , яких подеколи бракує літературній мові <g/> . В
doc#40 часток аж <g/> , та <g/> , і <g/> , не <g/> , все вживаються перед тим словом <g/> , яке посилюють <g/> , таки перед або після нього <g/> , а
doc#65 ( <g/> до того часу <g/> ) чужих словах <g/> . Так і в цьому типі слів <g/> . Характеристично <g/> , ще Шевченко тут мав и <g/> : житиє
doc#40 — пояснювальне <g/> ; у парі стелиться по травах слово стелиться — пояснюване <g/> , а по травах —
doc#40 *гетьмо <g/> ) <g/> . Далеко більше граматикалізовані ті слова <g/> , які стали займенниками в повному значенні
doc#40 лишається на тому ж складі <g/> , на якому він був у слові без приростка не- <g/> . </p><p> З ЛІТЕРАТУРИ </p><p> Про вживання і
doc#10 з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті
doc#50 розподілові акцентної сили в українському слові <g/> . Осьмачка систематично припускає рими <g/> , не
doc#80 таємницю душі <g/> , що страждала й мучилася <g/> … </p><p> З усіх слів учителя ( <g/> Фльобера <g/> ) Поль Ренодьє затримав
doc#9 мову до галицької <g/> , причому <g/> , пригадую <g/> , форма слова коритар замість звичного коридор <g/> , здаючися