Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 А зрештою <g/> , завжди десь ворушилася надія <g/> : « <g/> А може <g/> , не сьогодні <g/> ?
doc#81 Гаразд <g/> , але якби така ситуація була сьогодні і партія спрямувала б їх на такі і подібні завдання <g/> , чи вони б не пішли <g/> ?
doc#81 І я і сьогодні <g/> , пишучи про це <g/> , думаю <g/> , що я не заслуговував побиття каменями <g/> . </p>
doc#81 Але не менше <g/> , а може <g/> , більше страшними в своїй для нас тоді незрозумілості й безглуздості були події тихі <g/> , зникання людей ночами <g/> , зникнення організацій та інституцій <g/> , непевність — сьогодні моя черга <g/> ?
doc#81 Але коли сьогодні я пробую згадати те <g/> , що було тоді бачене <g/> , мало стає перед моїм зором <g/> .
doc#81 <p> І все таки я вчащав до театру <g/> , і <g/> , коли якась там Микитенкова « <g/> Бастілія Божої Матері <g/> » йшла сьогодні в Театрі революції <g/> , а за місяць десь у Театрі ім <g/> .
doc#81 <p> Тоді я цього всього не усвідомлював <g/> , сьогодні мені здається <g/> , що мій вибір професій — викладач <g/> , автор <g/> , хоч їх вибір не цілком залежав від мене <g/> , а великою мірою і від обставин <g/> , відповідав моїй сутності <g/> , одному з моїх провідних комплексів <g/> .
doc#81 <p> Як я згадую й бачу виставу сьогодні <g/> , деталі побуту були зведені до мінімуму <g/> .
doc#81 Я відкладаю все <g/> , що роблю <g/> , не відповідаю на телефон і півгодини живу поза межами сьогодні <g/> . </p>
doc#81 До того ж більшість робіт з українського мовознавства були вилучені <g/> , а про ті <g/> , що сьогодні ще не були <g/> , не можна було ручитися <g/> , що завтра вони не будуть <g/> .
doc#81 І справді <g/> , як я бачу сьогодні <g/> , мої доповіді здебільша були компілятивно-учнівського характеру і виявляли дуже мало ориµінальности <g/> .
doc#81 Може <g/> , це аберація молодечих спогадів <g/> , але сьогодні <g/> , коли я знаю вже й Італію <g/> , і Грецію <g/> , і малоазійську Туреччину <g/> , і північ Африки <g/> , я все таки не знаходжу рівні Кримові <g/> : ніде пахощі не були мені солодші <g/> , ніде повітря не вдихалося так легко й п'янко <g/> .
doc#81 Ленінського комсомолу <g/> , але сьогодні я проглядаю список їхніх вистав і не можу пригадати жадної — сумна характеристика <g/> .
doc#81 Я відчуваю задоволення й сьогодні <g/> , перечитавши майже цілком зацілілий машинопис статті <g/> . </p>
doc#81 <p> Коли я сьогодні перечитую статтю <g/> , я не мушу червоніти <g/> .
doc#81 Я сподівався <g/> , що будуть зведення генерального штабу про рух фронту <g/> , як це було за часів громадянської війни <g/> , коли на Сумській вулиці в великій вітрині вивішувано велику мапу Росії і на ній щодня наколювано булавками шнур <g/> , що показував лінію фронту <g/> , — сьогодні через Обоянь <g/> , завтра через Курськ <g/> , потім через Орел <g/> …
doc#81 <p> Але це було не так <g/> , і сьогодні я все бачу інакше <g/> .
doc#81 Молодика кликали до комсомольського осередку і казали <g/> , що ось завтра чи позавтра його мобілізують <g/> , але для нього буде краще <g/> , коли він сьогодні піде добровільно <g/> .
doc#81 Після яких вісьмох годин нашої « <g/> дружньої розмови <g/> » я набрався сміливости й запитав <g/> : </p><p> — Чи я повернуся сьогодні додому <g/> , чи мене затримають <g/> ?
doc#81 Але сьогодні <g/> , коли дещо стало відоме з радянського діяння в німецькому запіллі <g/> , я схильний бачити мій допит загальним готуванням сил до тієї акції <g/> .