Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 g переходить у ж <g/> : чужу <g/> , блужу <g/> , посажу <g/> ; </p><p> 7. Присвійні прикметники в наз <g/> .
doc#72 У питанні <g/> , як передавати і та g у чужих словах ( <g/> л чи ль <g/> , г чи ґ <g/> ) Конференція згоди не дійшла <g/> .
doc#72 На передавання європейських І та g запропоновано компромісне вирішення <g/> : слова грецького походження ( <g/> або посередництва <g/> ) слід передавати в українському письмі через л і г <g/> , слова з латини або інших європейських мов з середнім чи пом'якшеним / перед а <g/> , о <g/> , и і в кінці складу та д передавати л м'яким та г. 6 вересня 1928 року М. Скрипник підписав текст “ <g/> Українського правопису <g/> ” <g/> , надавши йому обов'язковости <g/> .
doc#12 <p> 2. Чуже g в іменах власних завжди передаємо українським Ґ <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. У чужих іменах загальних чуже g передаємо в словах новопозичених українським ґ <g/> , а в словах давно позичених <g/> , особливо з грецької мови — українським г <g/> , напр <g/> .
doc#9 , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників на -о ( <g/> авто <g/> , пальто <g/> , бюро <g/> ) li тощо <g/> .
doc#9 ; </p><p> є. g чергується з ж в дієсловах II дієвідміни <g/> : паскужу ( <g/> 50 <g/> ) <g/> , шкожу ( <g/> 66 <g/> ) та ін <g/> . </p>