Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Німецька нова літературна мова постала в XV сторіччі на основі <g/> , з одного боку <g/> , так званої лицарсько-поетичної мови <g/> , що базувалася на говірках з-над Райну і з Австрії <g/> , а з другого <g/> , так званої імперської прозової ( <g/> ділової <g/> ) <g/> , що оформилася в австро-чеських канцеляріях <g/> , але мала райнсько-баварське підґрунтя <g/> .
doc#10 Gramoty halieko-wotyilskie ХІУ — XV wieku <g/> .
doc#18 І як тут не згадати того катрену з « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , де змальовується сила молитви пророкової — </p><p> Від такої молитви тремтять </p><p> Землянії основи <g/> , </p><p> Тають скелі <g/> , як віск <g/> , і дрижить </p><p> Трон предвічний Єгови ( <g/> XV <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Це другий розділ його праці ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , про загальні риси української мови як цілости <g/> , виключений свого часу А. Буділовичем з видання через невідповідність офіційним настановам режиму щодо української мови <g/> ; незакінчена розвідка про мову грамоти князя Олександра Олельковича ( <g/> XV стор <g/> .
doc#40 Такими приголосними є шелесні ж <g/> , ч <g/> , ш ( <g/> щ <g/> ) <g/> : ще до XV сторіччя вони були м'які <g/> ; стверднувши <g/> , вони наблизилися до твердої групи <g/> , але частину закінчень зберегли з м'якої групи <g/> , до якої давніше належали <g/> .
doc#40 <p> З чужомовної літератури варті уваги статті С. Шобера ( <g/> Szober <g/> ) про синтаксичні зв'язки числівника в » Język polski <g/> » 1920 <g/> , Y <g/> ; 1922 <g/> , VII <g/> , 3. Клеменсевіча на ту ж тему ( <g/> »Prace filologiczne« <g/> , XV <g/> , І <g/> ) <g/> , книжки А. Беліча « <g/> О двоjини у словенским jезицима <g/> » Беоґрад 1932 і Н. Grappin <g/> .
doc#47 Додано також епіграф до глави XV <g/> .
doc#47 Молитва <g/> : підсумок того <g/> , що сталося українській еміграції та Україні <g/> ; XV <g/> .
doc#47 І <g/> , нарешті <g/> , глава XV знов виводить Єронима <g/> , але вже не літописця <g/> , а пророка й промовця <g/> . </p>
doc#52 Як <g/> , зрештою <g/> , роблять примітивні мистці африканських джунглів <g/> , яким може легше збагнути або відчути єдність світу <g/> , як у XV сторіччі чинив Карло Крівеллі <g/> , коли вклеював справжній великий ключ в образ святого Петра <g/> , ніби той ключ справді відмикав браму раю <g/> , ніби той намальований святий Петро міг вийти з рамок картини й впустити нас до раю <g/> . </p>
doc#53 У давньоукраїнській мові засвідчене щонайменше з XV ст <g/> .
doc#65 У новіших позиках застосовуємо ( <g/> штучно встановлене <g/> ) правило “ <g/> дев'ятки <g/> ” на диференціяцію і та и <g/> , але в позичених до XV ст <g/> .
doc#65 , Хома <g/> , хура <g/> ) <g/> , аж поки <g/> , від XV ст <g/> .
doc#65 Ось вони <g/> : блатняк <g/> , наївняк <g/> , бабеха <g/> , фабзайці <g/> , малахольний <g/> , калимник <g/> , показуха <g/> , культовик <g/> , шабашка <g/> , збути наліво <g/> , радіо Єреван <g/> , мерзавчик <g/> , забігайлівка { <g/> " <g/> The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US <g/> " <g/> , XV ( <g/> Нью-Йорк <g/> , 1981-1983 <g/> ) <g/> , с. 315-323 <g/> } <g/> .
doc#65 <p> У час між XV і XVII ст <g/> .
doc#71 – 1886. – Т. XV <g/> .
doc#71 ( <g/> І <g/> , XV <g/> ) </p><p> [ <g/> докладніше див <g/> .
doc#72 XV <g/> ) <g/> .
doc#72 Можна гадати <g/> , що з огляду на гасло індустріялізації <g/> , кинуте на XV конференції ВКП ( <g/> б <g/> ) в листопаді 1926 року <g/> , до якого рік пізніше — у грудні 1927 р. <g/> , на XV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) — долучилося гасло колективізації <g/> , промотори українізації з українців відчували <g/> , що не можна гаяти ні хвилини <g/> .
doc#72 Можна гадати <g/> , що з огляду на гасло індустріялізації <g/> , кинуте на XV конференції ВКП ( <g/> б <g/> ) в листопаді 1926 року <g/> , до якого рік пізніше — у грудні 1927 р. <g/> , на XV з'їзді ВКП ( <g/> б <g/> ) — долучилося гасло колективізації <g/> , промотори українізації з українців відчували <g/> , що не можна гаяти ні хвилини <g/> .