Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Практично ж Л. А. Булаховський <g/> , очевидно <g/> , схильний уважати реченням тільки конструкції з verbum finitum і ті <g/> , в яких " <g/> є засоби виявлення граматичної присудковости <g/> " <g/> . </p>
doc#85 Славнозвісна Айнштайнова формула світобудови <g/> : Е — тс1 2 з ( <g/> енергія дорівнює матерії <g/> , помноженій на швидкість світла в квадраті <g/> ) є <g/> , коли хочете <g/> , і формулою зв'язку духу та матерії <g/> .
doc#65 ) <g/> , а Горбача “ <g/> професором <g/> ” <g/> , і підведено під це таку <g/> , мовляв <g/> , “ <g/> фактичну <g/> ” базу <g/> : “ <g/> Серед них ( <g/> читай <g/> : буржуазних мовознавців <g/> ) є різні люди <g/> : і такі <g/> , що в довоєнний час училися в солідних українських радянських філологічних закладах <g/> , і такі <g/> , що вважають себе мовознавцями <g/> , очевидно <g/> , за браком іншого фаху <g/> ” <g/> . </p>
doc#10 Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору <g/> ) <g/> ; “ <g/> Праця О. Курило <g/> , безперечно <g/> , є синтез націоналістичних <g/> …
doc#40 Нема переходу в і <g/> , нарешті <g/> , в багатьох словах <g/> , що їх годі підвести під якесь виразне окреслення <g/> : дощ <g/> , клен <g/> , лев <g/> , лоб <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , намет <g/> , рот <g/> , тесть <g/> , хрест <g/> , ясен <g/> , як <g/> , з другого боку <g/> , є слова <g/> , де стало зберігається і <g/> , як от <g/> : ліс — лісу <g/> , гніт — гніту <g/> , лік — ліку тощо <g/> . </p>
doc#72 Такі зміни поглядів не набрали масового характеру <g/> , але те що вони взагалі були <g/> , є вельми показове <g/> . </p>
doc#40 <p> Виразніший інтонаційний характер має тільки розділка <g/> , яка <g/> , власне <g/> , є не так розділовий знак <g/> , як знак зростання двох слів в одне ( <g/> напр <g/> .
doc#59 Альоша Карамазов був таким гуманістом <g/> , є ним і наш Еней <g/> .
doc#14 А зрештою для Лесича <g/> , крім географічної України <g/> , що лежить на глобусовім дні <g/> , є ще інша <g/> , що зорею лине понад нами <g/> .
doc#36 І все ж <g/> , є деяка подібність між ним і полотном Корінта « <g/> Der rote Christus <g/> » ( <g/> 1922 <g/> ) <g/> , в меншій мірі з його ж « <g/> Martyrium <g/> » ( <g/> « <g/> Розп'яття <g/> » <g/> , 1907 <g/> ) і « <g/> Kreuzigung <g/> » ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> .
doc#55 Ось приклад з написання апострофа після губних з попереднім приголосним — черв'як але мертвяк <g/> , мавпячий — мовляв тому <g/> , що в черв'як перед губним стоїть р <g/> , — що в дійсності не має жодного значення ( <g/> і <g/> , здається <g/> , є лише одне таке слово <g/> ?
doc#40 Але найневтральніший емоційно і найпоширеніший з тих наростків <g/> , що надають слову збірного значення <g/> , є нульовий наросток іменників середнього роду на -я <g/> , зв'язаний звичайно з подвоєнням приголосного перед закінченням ( <g/> якщо є умови для такого подвоєння <g/> ) <g/> : зілля <g/> , ломаччя <g/> , приладдя <g/> , збіжжя <g/> , лушпайя <g/> , листя <g/> , пір'я. Слова такого типу дуже поширені в українській мові <g/> , яка залюбки використовує збірні значення <g/> , напр <g/> .
doc#40 Підмет <g/> , як ми знаємо <g/> , є граматично-незалежний член речення <g/> .
doc#67 У поезії Боровиковського нам здається <g/> , що ми бачимо мотивацію <g/> : є козак <g/> , є дівчина <g/> , козак любить дівчину <g/> , дівчина <g/> , як належить <g/> , любить козака <g/> .
doc#9 Н. Янко-Триницька висловила думку <g/> , що « <g/> варіябельність усіх елементів мови <g/> , що так різноманітно виявляється в мові Котляревського <g/> , є неминуча на перших етапах розвитку всякої літературної мови <g/> »lxxxiv <g/> .
doc#1 Чому образ босоногої дівчини <g/> , яка носить пиво з льоху <g/> , є настільки трагічним <g/> , аж з нього випливає заперечення побудови Всесвіту <g/> , в якому краса і добро неминуче породжують зло <g/> , а відтак і виклик Всевишньому стає неминучим <g/> ?
doc#62 <p> Цікаво між іншим <g/> , що і в мові листів - хоч писані вони по-російськи і до росіян <g/> , що напевне не знали української мови <g/> , є чимало українізмів <g/> , починаючи вже від другого листа ( <g/> молодший <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 <p> Якщо розглядати лист як літературний жанр <g/> , — а таким він <g/> , напевне <g/> , є під пером літератора <g/> , то одна з головних відмінностей його є та <g/> , що він адресований до конкретної і знаної особи <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , є правило про відокремлення комами дієприслівникових зворотів <g/> .
doc#24 <p> Крім жінки з цвинтаря і робітника <g/> , що стає її нареченим <g/> , є в « <g/> Вертепі <g/> » і інші наскрізні герої <g/> .