Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 . <g/> , слова в текст <g/> ) <g/> , прописати ( <g/> напр <g/> . <g/> , у листі про щось <g/> ) <g/> , описати ( <g/> = змалювати словами <g/> ) тощо <g/> . Все це
doc#40 , без усяких часток <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Чи може що ( <g/> = щось <g/> ) з Тарасом сталось <g/> ? » ( <g/> Тоб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Часом
doc#40 з Козачуком при даній ( <g/> — цій <g/> ) ситуації — річ <g/> : ( <g/> = щось <g/> ) зайва й безнадійна <g/> » ( <g/> Качура <g/> ) <g/> ; « <g/> Той те <g/> , другий
doc#40 ярами <g/> » ( <g/> Смол <g/> . <g/> ) тяжко уявити <g/> , що хтось ( <g/> або щось <g/> ) цяткував поля перелісками і краяв їх ярами <g/> , а
doc#0 прихованих і небезпечних ворогів <g/> . Не робити щось <g/> , а тільки сигналізувати <g/> . І тільки правду <g/> .
doc#4 , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема
doc#41 про себе <g/> : « <g/> Кінчаю я звичайно тим <g/> , що розіб'ю щось <g/> , зачеплю <g/> , десь перекину стільця <g/> , комусь
doc#94 , що не розуміє <g/> . І справді <g/> , як можна встати за щось <g/> , коли для цього чогось у мові нема навіть слова <g/> ?
doc#81 , що за кілька днів профспілка написала щось <g/> , мені невідоме <g/> , до установи <g/> , і мене взято знову
doc#27 з цього <g/> . Як би там не було <g/> , а така людина має своє щось <g/> , свою константу <g/> , свою facultd maitresse <g/> , яка
doc#81 мене любили <g/> , тут були до мене байдужі <g/> . Там я був щось <g/> , тут я був ніщо <g/> . У новому середовищі треба було
doc#40 можливий якийнебудь неозначений підмет типу щось <g/> , усе абощо <g/> . Ці речення можуть окреслювати і
doc#81 в наївно-дитячій посмішці <g/> , коли знаходилося щось <g/> , чим можна було поласувати — чи то з харчів <g/> , чи то
doc#81 , навіть ті <g/> , що виростали на селі <g/> . Було в них щось <g/> , що наближало їх до космополітизму <g/> . Вони легко
doc#81 , що і тоді в ньому лишалося щось із його вищости <g/> , щось <g/> , що різнило його в очах слідчих від більшости
doc#6 не так актом їх примирення <g/> , як спробою знайти щось <g/> , що стояло б осторонь цього конфлікту і понад
doc#4 стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> ,
doc#16 гостро змасакрувати когось або зруйнувати щось <g/> . Всі апостоли гриміли в той самий спосіб проти
doc#11 , поствандалізм <g/> , постокультизм і ще там щось <g/> . Не написано <g/> , але хай і далі грає іскрометне
doc#0 тих звалищ щось непрезентабельне <g/> , але щось <g/> . Петров веде туди <g/> . « <g/> Бомби ніколи не вціляють