Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Хоч обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа ( <g/> pluralia tantum <g/> ) <g/> , розвиток цієї конструкції <g/> , уже півтора століття вживаної в літературній мові <g/> , відповідає загальній еволюційній тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#81 Усе це робилося в ім'я такої ж дитячо-облудної уяви дійсности <g/> , яка присвічувала й мені <g/> , й більшості інтеліµентів-львів'ян <g/> , тільки я і моє « <g/> ми <g/> » не брали в тому участи <g/> , ми змагалися словами і в словах знаходили своє щастя <g/> , зрештою — діяльність <g/> , може <g/> , корисніша чи <g/> , краще сказати <g/> , людяніша <g/> , ніж ті приречені на загибель свою й чужу спроби діяльности в обставинах <g/> , що всяку діяльність виключали <g/> , якщо це мала бути діяльність з якимись наслідками для майбутнього <g/> , а не діяльність заради діяльности <g/> . </p>
doc#1 Це « <g/> Саул <g/> » <g/> , датований 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> .
doc#40 Головні типи цих часток такі <g/> : </p><p> а. Питальні частки чи <g/> , хіба <g/> , невже <g/> , чей ( <g/> уживане тільки в поетичній мові <g/> , також у формі ачей <g/> ) <g/> , де ( <g/> властиве побутовій мові <g/> ) підкреслюють питальний характер речення <g/> , напр <g/> .
doc#6 Не була такою ані виставка в Вінніпезі 1980 року з її 51 картиною <g/> , ані переїзна виставка 1982—1984 років <g/> , що відкрилася в Кітченері <g/> , а закрилася в Торонто <g/> , з її 49 чи 50 експонатами <g/> , бо вона була обмежена спеціальною темою — “ <g/> Як Курилик бачив Канаду <g/> ” <g/> .
doc#65 Він повторив закид свого попередника ( <g/> чи alter ego <g/> ?
doc#42 Байрон — не тільки « <g/> Ґяур <g/> » <g/> , « <g/> Корсар <g/> » чи « <g/> Абідоська наречена <g/> » <g/> , але також лірика <g/> , « <g/> Манфред <g/> » <g/> , « <g/> Каїн <g/> » <g/> , щоб не говорити про « <g/> Беппо <g/> » чи « <g/> Дон Жуана <g/> » <g/> .
doc#31 Сучасному читачеві обговорення того <g/> , чи мистецтво є « <g/> засіб пізнання життя <g/> » <g/> , а чи « <g/> засіб будування життя <g/> » <g/> , з численними посиланнями на тих <g/> , що їх сам Хвильовий називає « <g/> іже во отцех марксистських <g/> » ( <g/> треба згадати <g/> , що до тридцятих років Плеханова уважано за неперейдений авторитет у питаннях « <g/> марксистської естетики <g/> » <g/> , а Бухарін і Троцький 1925 р. були ще « <g/> вождями революції <g/> » <g/> ) <g/> , може видаватися схоластичним і непотрібним <g/> .
doc#31 <p> На поверхні найчастіше обговорювано дуже специфічне питання <g/> : масовізм чи « <g/> олімпійство <g/> » в літературі <g/> , що <g/> , спрощено кажучи <g/> , означало чи писати для масового читача ( <g/> не надто грамотного й тепер <g/> , а тоді й поготів <g/> ) <g/> , чи для інтеліґентного <g/> ; і чи письменників треба організовано рекрутувати з « <g/> мас <g/> » <g/> , чи лишити справді гідних виявитися самим силою своїх талантів <g/> .
doc#40 Як і при підметі <g/> , вираженому числівником <g/> , середній рід присудка підкреслює в підметі його кількісне значення — мало чи багато <g/> , — а не речове значення <g/> .
doc#69 Таке просте питання <g/> , як упровадження церковнослов'янізмів може розв'язуватися стихійно — от таке благодіяння чи благоволити — чому б їх не вжити <g/> ?
doc#84 Вони майже не співають <g/> , і розмови їх замкнені в колі щоденного розпорядку <g/> : пиляти дерево <g/> , замести <g/> , їхати на берег <g/> , одержати належне м'ясо чи борошно <g/> .
doc#70 Якщо хтось став чи був проголошений злочинцем <g/> , статус цей <g/> , наданий державою <g/> , мусить бути змінений теж державним актом <g/> .
doc#45 Нам не відомо <g/> , чи був підпис <g/> : у всіх останніх аркушах нижня частина відірвана <g/> . </p>
doc#26 Ледве чи був такий період <g/> , де не роблено б свідомо й цілеспрямовано білих плям <g/> , де не перекручувано б дійсности на догоду тому <g/> , що здавалося політичною потребою — хіба може не до палеоліту <g/> ?
doc#40 Виписувати їх слід з контекстом <g/> , щоб було зрозуміле їх значення і в якому тоні й стилі вони вжиті <g/> : гумористичному чи поважному <g/> , піднесеному чи буденному тощо <g/> .
doc#88 Вистачало робітничих нарад <g/> , на яких кожен міг критикувати й викривати <g/> , наклепницьких статтів в університетській пресі й стінгазетах <g/> , несподіваних візитів на лекції контролерів-деканів ( <g/> у Советах декани не вибиралися <g/> , а призначалися <g/> ) <g/> , присилання на лекції стенографісток <g/> , що вело за собою обговорення лекції — чи була вона достатньої правовірною й чи відповідала програмі <g/> , — а треба додати <g/> , що всі програми приходили з центральних органів <g/> .
doc#80 В протилежність іншим членам ґрона — Зерову <g/> , Филиповичеві <g/> , Драй- Хмарі — він <g/> , очевидно <g/> , не був на засланні <g/> , але чи переслідування обмежилися на допитах чи були зв'язані й з арештом <g/> , як у випадках Рильського <g/> , ми не знаємо <g/> .
doc#76 Треба виявити <g/> , чи вони первісно виникали в регіоні ГП чи КП <g/> , а чи були спільні для обох <g/> .
doc#40 Нарешті певні вагання між синтетичною формою з наростком -іш- і аналітичною формою другого ступеня виказують ті прикметники <g/> , що їх основа кінчиться на ж- <g/> , ш- <g/> , певно <g/> , з причин звукового збігу <g/> : ворожий — ворожіший чи більш ворожий <g/> , хижий — хижіший чи більш хижий <g/> .