Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В міру того <g/> , як цей стихійний у тих умовах процес збільшення розбіжности усвідомлювався <g/> , в українській громадськості поступово оформлюється два табори <g/> : прихильників галицьких елементів у мові й їхніх супротивників <g/> .
doc#9 Це ставлення <g/> , як і взагалі обставини життя в українській революційній колонії у Львові <g/> , схопила в деяких цікавих деталях Наталя Романович-Ткаченко в своїй повісті з життя українських революціонерів « <g/> Манівцями <g/> » <g/> , яка не має <g/> , правда <g/> , великого історико-літератур- ного значення <g/> , але зберігає безпосередній документальний інтерес <g/> .
doc#9 З усіх діялектів витворюється літературна мова <g/> »1. Це загальне твердження потрібне Б. Грінченкові не само по собі <g/> , а щоб пристосувати його до української літературної мови — і навіть ще вужче — спеціяльно з'ясувати ролю й питому вагу галицьких мовних елементів в українській літературній мові <g/> .
doc#9 М. Коцюбинський над своєю мовою працював багато і систематично <g/> , домагаючися того <g/> , щоб вона не була говіркова <g/> , — як це було в багатьох його попередників в українській прозі і як це було в нього самого при його перших літературних дебютах <g/> .
doc#9 Отже <g/> , те нове <g/> , що в ці роки з'являлося в українській літературній мові в Галичині <g/> , залишалося на схід від Збруча просто цілком невідомим <g/> .
doc#9 <p> V. ГАЛИЦЬКІ МОВНІ ЕЛЕМЕНТИ <g/> , ІНКОРПОРОВАНІ В СИСТЕМУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ </p><p> Із зробленого в попередніх розділах огляду мовних впливів Галичини на Велику Україну в їх історичній послідовності видно <g/> , що питома вага галицьких мовних елементів у сучасній українській літературній мові мусить бути немала <g/> , що ця літературна мова <g/> , власне <g/> , сміливо може бути названа мішаною щодо своєї діялектної основи <g/> , і <g/> , отже <g/> , традиційне підручникове твердження про її київсько-полтавську основу вимагає якщо не цілковитої ревізії <g/> , то принаймні додатку <g/> : з великим галицьким нашаруванням <g/> .
doc#9 І хоч внаслідок цих мінливостей і суперечностей історичного розвитку є в українській літературній мові багато суперечного з погляду логіки <g/> , але це не конче і не завжди означає її дефектність <g/> .
doc#9 Але в сучасній українській науковій термінології є галузі цілком усталені й загальносприйняті <g/> .
doc#9 Але ми вважаємо <g/> , що навіть <g/> , коли прийняти половину його <g/> , то цього досить <g/> , щоб проілюструвати розмір і значення галицьких впливів і галицьких елементів в українській літературній мові <g/> .
doc#9 Можна думати <g/> , що вагання в наголосі деяких слів цієї категорії <g/> , яке тепер є в українській літературній мові <g/> , як її вживають на Великій Україні <g/> , посилене ( <g/> але не спричинене <g/> !
doc#9 * Ці приклади показують <g/> , який неусталений у сучасній українській літературній мові наголос цієї категорії слів і саме в словах новішого походження <g/> .
doc#9 Є в українській мові Великої України багато явищ фонетично-морфологічного характеру <g/> , які прагнули проникнути в літературну мову і защепитися в ній <g/> , але не сприйнялися <g/> , не защепилися <g/> , хоч їх уживав і дехто з видатних письменників <g/> .
doc#9 <p> Вирішальним фактором зміцнення галицьких елементів в українській літературній мові була різка відмінність політичної ситуації в Росії та Австрії <g/> : заборона української мови в роках 1863 і 1876 в самодержавній Росії <g/> , а з другого боку — свобода вживання української мови у конституційній Австрії <g/> .
doc#9 <p> За своїм складом значна частина <g/> , а може й більша частина галицизмів в українській літературній мові пережила час великої чистки і вживається дальше <g/> .
doc#9 <p> Деінде я показав участь в українській літературній мові південно-західних елементів і важливість цієї участи <g/> , як і шляхи їх проникання до літературної мовиlxxvii <g/> .
doc#9 Але <g/> , здається <g/> , навіть того малого матеріялу <g/> , що може бути тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути такі дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була обмежена <g/> , але не припинена в українській літературній мові XIX сторіччя <g/> .
doc#10 Але він спромігся також сказати вирішальне слово в українській діалектології і в її складному питанні ґенезі української мови <g/> , дарма що опрацюванню цих проблем він зміг через обставини свого життя присвятити ледве яких п'ять років <g/> .
doc#10 202—217. </p><p> 13. До історії звуків в українській мові <g/> .
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> , 189 <g/> ) <g/> , — з чого мало б випливати <g/> , що він таки визнавав первісну м'якість приголосних
doc#10 І треба сказати <g/> , що більшість цих людей чесно служила українській нації й багато з них ґрунтовно прислужилися українській культурі і навіть життя віддали за свою свідомо прийняту нову батьківщину <g/> .