Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Усе решта в цій главі присвячене благодаті Господнього милосердя <g/> : « <g/> Я буду для Ізраїлю <g/> , як роса <g/> : розцвіте він <g/> , неначе лілея <g/> » і т. д. У Т. Шевченка співвідношення обох частин якраз зворотнє <g/> : із сімнадцяти рядків вірша тільки в п'ятьох говориться про щасливе майбутнє <g/> . </p>
doc#1 Говорячи про останній період у його творчості <g/> , я принагідно виділив деякі схожі й відмінні риси у творах попередніх років <g/> , посилаючись <g/> , наприклад <g/> , на « <g/> Косаря <g/> » <g/> , « <g/> Причинну <g/> » і т. д. Та це тільки мала частка того <g/> , що можна і слід зробити в цьому напрямі <g/> .
doc#3 Замість конфіґурації типу п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий <g/> ) — п'яти голубів ( <g/> давальний <g/> ) перенесено структуру три голуби — трьох голубів—трьом голубам і т. д. <g/> , так що витворилася проміжна парадигма п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий + у новій системі <g/> , радше родовий <g/> ) — п'яти голубам ( <g/> узгодження <g/> ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину ще більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p>
doc#6 Хоч його книжка “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” — про шукання й знайдення релігії й Бога <g/> , а не про малярство як таке <g/> , читаємо в ній <g/> : “ <g/> Я був професійний мистець <g/> , через те мусів оцінювати й творити красу <g/> ” ( <g/> 143 <g/> ) <g/> , тому вій зацікавлений у “ <g/> внутрішній істоті речей —їхньої ваги <g/> , твердости чи м'якости <g/> , їхній поверхні і т. д.” ( <g/> 138 <g/> ) <g/> .
doc#7 Можна було б також послатися на те <g/> , що тепер <g/> , коли перед українським народом і т. д„ поезія повинна кликати до боротьби і й собі покликати назад до Олеся <g/> .
doc#9 Він відкидає слово файний в ім'я слова хороший <g/> , зворот купа більший в ім'я далеко більший і т. ін <g/> .
doc#9 Він аргументує переважно іменами видатних письменників з Великої України <g/> ; розвиток наукової <g/> , газетної і т. п. мови Б. Грінченка ніби не обходить <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) зачислює й уживання " <g/> провінціялізмів <g/> " <g/> , т. є. слів <g/> , що " <g/> існують хіба у яких там лемків чи в гуцулів <g/> " <g/> , а властиво не існують в тім селі чи в повіті <g/> , де живе В. Чайченко <g/> .
doc#9 Ним ту вітає ся цісаря <g/> , виголошує ся мови політичні в соймі <g/> , ним викладає ся всі предмети в гімназіях <g/> , він розглядає ся з катедр університетських <g/> , ним пишуться письма і розправи філософічні <g/> , педагогічні <g/> , історичні <g/> , математичні <g/> , фізичні <g/> , правничі і т. ін <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#9 Це по-хорватськи або по-словацьки <g/> , тільки не по-нашому <g/> : ну <g/> , прочитайте самі хоч одну передову статтю <g/> : " <g/> Суспільний рух з протягом часу набрав такої сили і прибрав таку форму <g/> , що уряд наш <g/> " і т. д. Ну <g/> , хто розбере цю фразу <g/> ?
doc#9 — Після моїх пояснень він і каже <g/> : </p><p> — От і треба було так і сказати <g/> : " <g/> С теченієм Бремені наше движеніє приняло такії розміри і форму <g/> , що правительство наше <g/> " і т. д.» <g/> .
doc#9 <p> Сполучники <g/> , прийменники <g/> , характеристичні частки <g/> , вставні слова і т. п. матеріял <g/> , при якому здебільшого вже треба говорити не про якесь свідоме <g/> , навмисне позичення-переймання <g/> , а про зв'язок <g/> , прямий і кровний <g/> , так би мовити <g/> , з тією мовною стихією <g/> , яка цих словечок уживає і якій саме вони переважно і надають часто специфічного мовного кольориту <g/> : аби фінальне ( <g/> « <g/> Вона руки не простягла <g/> , Аби хоч промінь перейнять єдиний <g/> » — « <g/> Забута тінь <g/> » <g/> , II <g/> , 39 <g/> ) <g/> ; не <g/> …
doc#9 У відприкметникових трискладових прислівниках варте уваги спорадичне затримання наголосу на передостанньому складі <g/> , якщо він був там у прикметнику <g/> , в тих випадках <g/> , де літературна мова переносить його <g/> , як і центральні та східноукраїнські говірки <g/> , в прислівнику на початковий склад <g/> : високо <g/> , коротко <g/> , весело і т. п. ( <g/> « <g/> Якби я так високо стояла <g/> » - « <g/> Хвилини <g/> » <g/> , II <g/> , 56 <g/> ; « <g/> Кажи <g/> , але коротко <g/> » - « <g/> У катаком <g/> .
doc#9 Коли большевицькі наукові інституції заступали слово цукор на сахар <g/> , ліжко на кровать <g/> , брила на глиба <g/> , краватка на галстук <g/> , цитрина на лимон <g/> , помаранча на апельсин <g/> , оцет на уксус <g/> , стосунки на відношення <g/> , склянка на стакан <g/> , парасоль на зонтик <g/> , черевики на ботинки <g/> , лекція на урок <g/> , пересічний на середній <g/> , тартак на лісопилка <g/> , мутра на гайка і т. п. — приклади можна наводити сотнями <g/> , якщо не тисячами <g/> , — то вони не тільки русифікували українську літературну мову <g/> , а й заступали галицького або <g/> , ширше беручи <g/> , західноукраїнського походження або збереження мовні елементи на східноукраїнські <g/> .
doc#9 В багатьох словах він створив наголосові дублети <g/> : запитання <g/> , об'єднання <g/> , розв'язання <g/> , порівняння <g/> , переконання <g/> , оповідання <g/> , читання <g/> , снідання і т. д. <g/> , причому в цих словах нанаростковий наголос видається ще й можливим <g/> , але практично вже різко переважає накореневий <g/> .
doc#9 Спроби прийняти обидва варіянти <g/> , надавши їм різних семантичних відтінків ( <g/> оповідання — назва літературного жанру <g/> , оповідання — процес <g/> ; об'єднання — організація <g/> , об'єднання — процес <g/> ; але навпаки <g/> : снідання — процес <g/> , снідання — харч і т. д. <g/> ) <g/> , внутрішньо суперечні й поки що не прищепилися <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , в багатьох словах на -ання ще неподільно панує старий нанаростковий наголос <g/> : змагання <g/> , обертання <g/> , вагання <g/> , писання <g/> , плазування <g/> , тощо ( <g/> галицьке змагання <g/> , обертання <g/> , писання і т. д. <g/> ) <g/> .
doc#9 Курило <g/> , Николишин і т. д. перебрали супроти наддніпрянців колишню ролю Грінченка супроти галичан <g/> »lix <g/> .