Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 про цей сполучник § 24 <g/> ) <g/> , тому що <g/> , через те що <g/> , напр <g/> .
doc#101 еміграції <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Так <g/> , я не прихильник слова « <g/> діяспора <g/> » <g/> , тому що волію термін « <g/> еміграція <g/> » <g/> . Думаю <g/> , що слово « <g/> діяспора <g/> » і
doc#12 У прикметниках на -ний <g/> , -ній можливі вагання <g/> , тому подаємо перелік головніших з них <g/> . </p>
doc#81 Немолода вже людина <g/> , вихована ще за австрійських часів <g/> , і український патріот <g/> , він виеміµрував до Німеччини за польського часу і став німецьким громадянином <g/> , тому він і дістав своє високе призначення <g/> , що мало відіграти вирішальну ролю в перемозі над ворогами Німеччини <g/> .
doc#73 <p> 2 </p><p> Зроблений перед цим перегляд організаційної сторони літературного життя еміґрації був конечний <g/> , тому що від організації письменників чималою мірою залежить і їх творча продукція <g/> .
doc#81 Мабуть <g/> , тому я завжди ненавидів ті <g/> , зрештою <g/> , нечисленні вистави <g/> , де актори зверталися до глядачів <g/> , намагалися втягати їх у дію <g/> .
doc#76 Для пізнішої доби <g/> , коли вже відбулися або відбувалися широкі міграційні процеси і в багатьох випадках мало місце нашарування одних мовних одиниць на інші <g/> , не може бути встановлена пряма паралельність у розвитку матеріяльної культури і мови <g/> , тому даними археології треба користатися дуже обережно <g/> , а може <g/> , найдоцільніше до них взагалі не вдаватися <g/> .
doc#72 <p> Найвище співвідношення на користь українських газет знаходимо 1919 року ( <g/> можливо <g/> , тому <g/> , що в загальне число враховано й газети <g/> , видавані за інших режимів <g/> , а не тільки радянського <g/> .
doc#60 Неможливе в тих соціальних умовах <g/> , які існують на Україні <g/> , непотрібне <g/> , тому що кожна мова позичає з інших мов і російська мова нічим не гірша <g/> , хоч і нічим не краща <g/> , ніж інші мови світу <g/> . </p>
doc#101 А поняття з доби романтизму ніби трошки несвоєчасні <g/> , тому що ми ніби вже техніцизовані і так далі <g/> .
doc#40 Наростки -н ( <g/> ий <g/> ) і -ов ( <g/> ий <g/> ) майже однозначні <g/> , тому в багатьох випадках уживаються дублети з ними <g/> , особливо в новотворах від чужих основ <g/> , напр <g/> .
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#9 Це безперечна неточність <g/> , але вона не здається надто загрозливою <g/> , по-перше <g/> , тому <g/> , що історично справді чимало подільських впливів на літературну мову йшло не безпосередньо з суміжного з Київщиною Поділля <g/> , а через посередництво Львова <g/> ; по-друге <g/> , тому <g/> , що Волинь <g/> , хоч і має дуже багато відмінного від Галичини <g/> , все-таки має більше спільного з нею <g/> , ніж розташовані далі на схід або на північ українські землі <g/> .
doc#40 <p> § 25. ТИПИ ПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ </p><p> Підрядні речення з трудом піддаються вичерпній клясифікації <g/> , поперше <g/> , тому що вони різноманітні <g/> , подруге <g/> , тому що <g/> , як ми бачили <g/> , гіпотактичне складне речення не становить собою чогось застиглого <g/> , а перебуває в розвитку <g/> .
doc#81 Мені треба було поїхати до Кракова <g/> , поперше <g/> , тому <g/> , що щось із моїх речей прийшло туди зі Львова <g/> ; а подруге <g/> , тому <g/> , що туди міг для мене прийти лист з Берліну чи то від Наукового інституту <g/> , чи то від журналу « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , який німці там видавали для « <g/> остарбайтерів <g/> » і який був ніби зацікавлений у тому <g/> , щоб я там працював <g/> .
doc#40 <p> У соціятивному підметі присудок стосується до обох членів підмета <g/> , тому природно вживати його в множині <g/> , як це є і в поданому прикладі <g/> .
doc#10 Одначе білоруські говірки тоді Ганцов знав тільки з чужих описів <g/> , власне тільки з опису Карського й Соболевського <g/> , тому й тут він мало дає самостійного <g/> . </p>
doc#53 <p> Відчитання тексту Потебні в виданні цих пісень ( <g/> або коректа <g/> ) не завжди певне чи уважне <g/> , помилок у відчитанні чи в друку чимало <g/> , тому висновки ортографічного або фонетичного характеру можна робити лише обережно й із застереженнями <g/> .
doc#100 Доживете до моїх 85-ти <g/> , переконаєтеся <g/> , що то є. Ще років 15 — 20 тому <g/> , коли мені треба було написати невелику статтю чи рецензію <g/> , я сідав за друкарську машинку вранці <g/> , а під вечір виймав останню сторінку <g/> .
doc#57 Мабуть <g/> , тому тут вибрано не форми <g/> , що вдираються в оточення і протистоять йому <g/> , як у Тандер-Беї й Тіндалі <g/> , і не круглі форми <g/> , що вміщують церкву в міське довкілля <g/> , а форму спокійну <g/> , заокруглену в пляні ( <g/> церква становить ніби півколо <g/> ) <g/> ; тому підвищення даху в напрямі до надвівтарного центру йде кількома наворотами <g/> , але сам центр позначений динамічною групою п'ятьох веж трикутньої структури <g/> , що хоч окремі <g/> , зливаються в один комплекс <g/> , у єдність <g/> .