Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 <p> Ой та й гей — тепер не те <g/> ! </p>
doc#69 Ми звичайно не уявляємо собі <g/> , наскільки кожний з нас відповідальний за те ( <g/> хай у безконечно малій дозі <g/> ) <g/> , якою буде мова майбутнього <g/> .
doc#52 Але і він не може виключити економіку <g/> , бо це те <g/> , в чому і чим живе кожний працівник чи то промислового <g/> , чи аграрного комбінату <g/> , краще сказати <g/> , в чому він задихається <g/> .
doc#72 <p> Перелік урядових заходів може дати уявлення про те <g/> , в чому полягала і на чому кінчалася “ <g/> нова <g/> ” національна й мовна політика <g/> .
doc#81 Була це <g/> , отже <g/> , синекура <g/> , зрештою <g/> , навіть спосіб боротьби з німцями <g/> , бож я діставав гроші <g/> , правда <g/> , безвартісні й невеликі <g/> , за те <g/> , від чого користи німцям не було жадної <g/> .
doc#40 ) <g/> ; приклади прономіналізації інших іменників і прикметників <g/> : « <g/> Сперечатися з Козачуком при даній ( <g/> — цій <g/> ) ситуації — річ <g/> : ( <g/> = щось <g/> ) зайва й безнадійна <g/> » ( <g/> Качура <g/> ) <g/> ; « <g/> Той те <g/> , другий друге каже <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#10 <p> Головною хибою системи історичної діалектології Ганцова одначе лишилося те <g/> , що він не наважився послідовно застосувати ним відкритий факт двокореневости української мови <g/> , тримаючися тези про те <g/> , ніби розвиток головних фонетичних процесів мусів іти однозгідно в усіх українських говірках <g/> .
doc#40 Зокрема в сучасній мові усталилося вживання називного речення як першого члена складносурядного речення <g/> , де називне речення <g/> , зв'язане з другим ( <g/> будь-якої будови <g/> ) сполучником і <g/> , показує час або дію <g/> , після яких надходить або має надійти те <g/> , про що говориться в другому реченні <g/> , напр <g/> .
doc#65 Чи треба знов повторювати те <g/> , про що я писав у попередньому огляді “ <g/> Мовознавства <g/> ” <g/> , — що <g/> , незалежно від мого ставлення до політичної системи на Україні <g/> , бажання поліпшити працю мовознавчого закладу й журналу аж ніяк не спрямоване на повалення політичної системи і цьому поваленню не сприяє ( <g/> як і не перешкоджає <g/> ) <g/> ? </p>
doc#68 Автор бо вбирає читача в те <g/> , про що пише <g/> , робить його співучасником авторського світобачення й настрою <g/> .
doc#81 Він любив говорити про те <g/> , про що інші воліли мовчати <g/> .
doc#81 — Тоді всі технікуми влітку містили оголошення про те <g/> , скільки студентів вони приймуть на новий навчальний рік і які вимоги до вступників <g/> .
doc#40 <p> Під впливом прикметників займенники та <g/> , ту <g/> , ця <g/> , цю <g/> , те <g/> , це і навіть зрідка наше <g/> , ваше можуть діставати нестягнене закінчення <g/> : тая <g/> , тую <g/> , цяя <g/> , цюю <g/> , цеє <g/> , нашеє <g/> , вашеє <g/> , напр <g/> .
doc#66 Три п'єси <g/> , три режисери <g/> , три підходи — це спонукає ще раз поговорити про те <g/> , чи варт виставляти драматичні поеми Лесі Українки і як їх виставляти <g/> . </p>
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#25 <p> Питання про те <g/> , чи приголосні перед е <g/> , и були в староукраїнських говірках тверді чи м'які <g/> , досі ділить українських мовознавців на два табори <g/> , тоді як чужинецькі майже всі дотримуються думки <g/> , що вони були м'які <g/> .
doc#16 Це все речі абеткові <g/> , ніхто їх не думає заперечувати <g/> , і спір іде не про те <g/> , чи є в суспільстві те <g/> , що Донцов називає « <g/> елітою <g/> » або « <g/> провідною верствою <g/> » <g/> , а про те <g/> , чи мусить вона бути цілковито чужою решті народу <g/> , чи мусить між нею й рештою народу бути вирита безодня <g/> .
doc#77 Ми бачимо <g/> , як активно молодь бере участь у готуванні до сеймових виборів <g/> , — але ми нічого не знаємо про те <g/> , чим же закінчилися вибори <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Ось приклад такого шляху ( <g/> не обов'язково застосований у всіх стадіях до цього слова <g/> ) — беру відповідники російського живопись <g/> : </p><p> 1 <g/> ) Живопись —малярство <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) Живопись — малярство <g/> , живопис <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) Живопись — живопис <g/> , малярство <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) Живопись — живопис <g/> , малярство ( <g/> застаріле /обласне/ розмовне <g/> ) — і аж нарешті те <g/> , чого бажали <g/> : ( <g/> конкретно в цьому слові ще не осягнене <g/> ) <g/> ; </p><p> 5 <g/> ) Живопись — живопис <g/> . </p>