Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#63 Образи « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » <g/> , дум <g/> , пісні народньої <g/> , - відновлення таких одіозних у нашій поезії речей <g/> , як димінутиви <g/> , слів типу ненька <g/> , дієслівних рим - чи це новаторство <g/> ? </p>
doc#40 Більше є <g/> , отже <g/> , слів <g/> , де цей перехід відбувається <g/> ; пор <g/> .
doc#72 слів лише близько двох тисяч архаїчних <g/> , усі вони мають редакторську позначку стар <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , відомий дослідник мови й мислення первісних народів Л. Леві-Брюль підкреслював <g/> , що не дурно в мешканців Заполяр'я лопарів є 20 слів на позначення різних Гатунків льоду <g/> , 41 слово на позначення різних Гатунків снігу і 26 слів на позначення різних Гатунків розтавання <g/> .
doc#72 З дорученням НТШ М. Возняк підготував “ <g/> Український правопис із словничком <g/> ” ( <g/> близько 6.500 слів <g/> ) 1929 р. Але непослідовність правопису <g/> , зумовлена намаганням поєднати дві традиції <g/> , відчувалася на підпольській Україні не менш сильно <g/> , ніж на радянській ( <g/> див <g/> .
doc#7 Надзвичайно трафаретизована синтаксично <g/> , вона кинулася надолужувати це вишукуванням незвичайних <g/> , « <g/> поетичних <g/> » слів <g/> , старанно обминаючи слова звичайної мови <g/> .
doc#40 Натомість можливо і в літературній мові <g/> , що при усуненні числівника ( <g/> або слів типу багато <g/> , мало <g/> ) у ролі підмета лишається тільки іменник у родовому відмінку <g/> , з яким в'яжеться присудок у середньому роді однини <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> .
doc#70 Але от що впадає в око <g/> , коли придивитися до активізованих слів <g/> .
doc#40 Багато слів з цих мов здавна вживають у більшості європейських мов <g/> , як от республіка <g/> , нація <g/> , театр <g/> , драма <g/> , поліція <g/> , політика <g/> , філософія тощо <g/> .
doc#72 Багато слів з західноєвропейських мов <g/> , що ввійшли у вжиток по цілій Україні з кінця XVI і протягом XVII ст <g/> .
doc#80 Зеров <g/> , шукаючи епітета <g/> , перебирає багато слів <g/> , поки не знайде найточнішого <g/> , остаточного й незаступного <g/> .
doc#72 А втім <g/> , у передньому слові до “ <g/> Російсько-українського словника правничої мови <g/> ” ( <g/> Київ 1926 <g/> ) “ <g/> редактори <g/> ” ( <g/> тобто А. Кримський <g/> ) заявляють <g/> : “ <g/> свідомо ми повводили в словник багато слів із давньої правничої української мови <g/> , щоб з'ясувати зв'язок сучасної мови з давньою <g/> , підвести під сучасну правничу мову історичний ґрунт і показати <g/> , яку силу слів із давньої правничої мови заховує сучасна мова України й як жорстоко помиляються ті <g/> , котрі обвинувачують теперішню українську мову <g/> , закидаючи їй штучність <g/> , кованість <g/> , галичанізм тощо <g/> .
doc#40 Впадає в очі <g/> , що багато слів цієї групи тому в ній затрималися <g/> , що від них не вживається або рідко вживається множина <g/> , напр <g/> .
doc#40 , у сучасній літературній мові є багато слів і зворотів <g/> , перейнятих з військової мови <g/> , як от <g/> : роззброїти ( <g/> щирістю <g/> ) <g/> , авангард <g/> , фронт ( <g/> »на літературному фронті« <g/> ) <g/> , взяти <g/> , під обстріл <g/> , зосередити вогонь <g/> , перейти в наступ <g/> , маскування <g/> , передовий загін <g/> , окопатися <g/> .
doc#9 І досі для багатьох слів мало не єдиним авторитетом у питанні їх географічного прикріплення є позначка в словнику Б. Грінченка <g/> .
doc#9 Коли І. Нечуй-Левицький дуже часто хибно доводив галицьке походження багатьох слів і зворотів <g/> , то І. Стешенко вдався до протилежного <g/> , але не менш хибного способу <g/> .
doc#40 : « <g/> Між нами без слів <g/> , без поглядів <g/> , інтуїтивно наростала глуха недомовність <g/> , ба навіть холодність <g/> » ( <g/> Любч <g/> .
doc#40 <p> Наголос у місцевому відмінку однини іменників чоловічого роду <g/> , отже <g/> , охоплює своїм впливом більше слів <g/> , ніж у родовому відмінку <g/> .
doc#40 Ще більше слів і виразів до літературної мови <g/> , особливо газетної <g/> , продерлося з канцелярійної мови ( <g/> т. зв <g/> .