This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | <p> Раніше чи пізніше <g/> , все на світі має свій кінець <g/> . |
doc#0 | Якоюсь мірою Н. склав свій іспит <g/> . |
doc#0 | Львів був як Львів <g/> , дуже свій і порядно інакший <g/> . |
doc#1 | Вічно мріючи про сімейне щастя <g/> , він <g/> , однак <g/> , віддавав перевагу гультяйству над цнотою і закінчив свій вірш « <g/> Великомученице кумо <g/> ! |
doc#2 | А ворог тут кожний <g/> , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p> |
doc#2 | Але яке багатство наїжених і ікластих ритмів сховала Лятуринська за цією нібито безпорадністю і який свій світ створила <g/> ! </p> |
doc#2 | <p> Тремкі уста затисну тісно </p><p> і в бік не відведу свій погляд <g/> . </p> |
doc#2 | Але його світ зірвався з завіс <g/> , обрядовість — тільки спогад і нездійснена мрія <g/> , і його наскрізь суб'єктивні герої в корчових метаннях змушені якось пробивати в житті свій чисто індивідуальний шлях <g/> . |
doc#2 | Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> . |
doc#2 | Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> . |
doc#3 | Мовознавчі астрономи зберігали свій спокій і далі підраховували <g/> . |
doc#4 | « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> . |
doc#4 | ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> . |
doc#4 | Важитиме бо тут те <g/> , що тут знайшла свій вияв особистість поетки і що ця особистість має властивість і здатність промовляти до читацьких — вживім тут цього неприйнятного для механістів і формалістів слова — душ чи <g/> , коли хочете <g/> , — майже за Олесем <g/> , — сердець <g/> . |
doc#4 | Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> . |
doc#4 | Бо зміст життя — </p><p> Самотньо йдеш у ніч оцю <g/> , </p><p> у безвість <g/> , в порожнечу </p><p> і <g/> , наче каторжний ланцюг <g/> , </p><p> свій біль волочиш <g/> . </p> |
doc#6 | Курилик радо покликався на Бройгеля як на свій авторитет і свого вчителя через провалля чотирьох сторіч <g/> . |
doc#6 | <p> Своєрідний стихійний екзистенціялізм Курилика знаходить свій малярський вияв <g/> , як ми бачили <g/> , в тематиці його картин <g/> , у пропорціях намальованого ( <g/> малість людини <g/> ) <g/> , у доборі кольорів <g/> , у грі світла <g/> . |
doc#6 | Але філософія й світогляд Сковороди лишили свій слід на характері української культури <g/> . |
doc#6 | Випускаючи на ринок свій новий виріб <g/> , фабрикант дає йому назву <g/> , що має інтригувати <g/> , приваблювати <g/> , спонукати цей виріб придбати <g/> . |