Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Гість роззирнувся <g/> , помітив — так потім з'ясувалося <g/> , — на полицях кімнати многотомник « <g/> Історії України <g/> » Грушевського <g/> , назвав своє прізвище <g/> : Галицький <g/> , блимнув своєю посвідкою і запросив піти з ним на розмову — чи дружню <g/> ?
doc#0 Сергій Пилипович прибився по війні до київського берега і закінчив своє життя в Києві <g/> , працюючи в університеті <g/> , хоча ціною його рятунку були розвідки про Корнійчука і непевної вартости словники <g/> .
doc#0 Костецький мав своє божество <g/> , і це було мистецтво і ніщо інше <g/> .
doc#0 У « <g/> Благодарному Еродієві <g/> » він виписав своє « <g/> Забава єсть врачевство и оживотворениє сердца <g/> » <g/> . </p>
doc#1 За такого порядку кожен <g/> , хто чесно працює і чистий серцем <g/> , зможе побудувати своє життя у гармонії з іншими такими <g/> , як він <g/> , і в гармонії з Усесвітом « <g/> світом-братом <g/> » <g/> , що був установлений згідно з законами Божими <g/>
doc#2 Таємниця вміння поетчиного зробити своє універсальним і в кожному прояві об'єктивного світобігу відкрити якусь грань самої себе <g/> , ні на мить не стаючи егоцентричною і ні на мить не втрачаючи своєї індивідуальности — вміння ототожнюватися <g/> , не розтоплюючися <g/> , — це таємниця бути гармонійною <g/> , секрет <g/> , утрачений більшістю поетів нашого часу <g/> .
doc#2 » Світ розкриває своє багатство <g/> , і як же приємно <g/> , виявляється <g/> , </p><p> добірне зерно зсипати </p><p> в засіки і в скрині <g/> , </p><p> по коліна загрузати <g/> , </p><p> по коліна <g/> , по коліна </p><p> в злотній ріні <g/> . </p>
doc#4 Ми тут маємо справу не з її архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як вона воліла ту збірку <g/> , те своє поетичне обличчя <g/> , бачити і бути баченим <g/> . </p>
doc#5 Славенко повертається до своїх спроб над білком і до своїх намагань побудувати своє життя за пляном <g/> .
doc#5 І він має в ній своє місце <g/> .
doc#5 <p> Як Славенко <g/> , доктор Комаха – вчений <g/> , що вреґляментував усе своє життя <g/> , щоб служити науці <g/> , зокрема виключив усе чуттєве й почуттєве <g/> .
doc#6 <p> Попри це <g/> , і вінніпезька і переїзна виставки зробили своє добре діло <g/> , хоч би тим <g/> , що нагадували про борг Канади Куриликові <g/> , а може <g/> , й про обов'язок Канади перед світом <g/> .
doc#6 : прямує людина в чорному плащі й каптурі <g/> , занурена в міркування про марність світу <g/> , а злодій <g/> , підкравшіїся ззаду <g/> , витягає в мізантропа гаманець <g/> ) <g/> , залюднен- ня пейзажу постатями людей <g/> , нахил до багатоепізодности в картині <g/> , — хоч годі було б шукати в Курилика поєднанння стількох епізодів <g/> , як у Бройгеля <g/> : за підрахунком <g/> , що його подає П'єро Б'янконі <g/> , це число доходить 120 епізодів-історій у Бройгелевих “ <g/> Приказках <g/> ” ( <g/> Берлін <g/> ) і 84 в “ <g/> Дитячих грах <g/> <g/> , не кажучи вже про наявність коло 500 осіб <g/> , що з них кожна щось своє робить <g/> , у “ <g/> Шляху до Голготи <g/> ” ( <g/> Відень <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Може <g/> , це й було <g/> , до речі <g/> , однією з причин того <g/> , що Айсікс узяв Курилика під своє крильце <g/> , так що наш мистець опинився в товаристві самих абстракціоністів <g/> . </p>
doc#6 Серед мистців свого часу Курилик мав своє виразне і особисте місце <g/> , але воно саме серед нихv <g/> . </p>
doc#8 Петров був однією з найбільших <g/> , якщо не найбільшою інтелектуальною постаттю серед української еміграції <g/> , один із дуже небагатьох <g/> , хто міг би сказати своє слово в розвитку світової думки <g/> .
doc#9 Сподіваємось <g/> , що Галичина сповнить своє завдання <g/> »1. </p><p> І це своє завдання <g/> , так свідомо й з почуттям відповідальносте прийняте <g/> , Галичина виконала <g/> .
doc#9 Сподіваємось <g/> , що Галичина сповнить своє завдання <g/> »1. </p><p> І це своє завдання <g/> , так свідомо й з почуттям відповідальносте прийняте <g/> , Галичина виконала <g/> .
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !
doc#9 Спочатку запеклий прихильник і навіть апологет Галичини ( <g/> « <g/> Я так набрид навіть своїм найближчим приятелям своїми непрестанними розмовами про Галичину <g/> , що мене прозвали Михаїл Галицький <g/> »2 <g/> , — згадував він про ці часи <g/> ) <g/> , він потім <g/> , побувавши в Галичині <g/> , різко змінює своє ставлення до Галичини взагалі <g/> : « <g/> Галичина така <g/> , як вона є <g/> , не може нам послужити ні до чого <g/> , а сама мусить бути перше зреформована <g/> »3. І <g/> , видимо <g/> , виявляючи цим приховано своє глибоке невдоволення галичанами <g/> , залюбки Цитує лайливу характеристику їх <g/> , нібито одержану ним у листі від одного українця <g/> : « <g/> Господи <g/> !