Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 Воістину подвійно книжний характер поезії <g/> !
doc#56 Що можна бути модерним <g/> , не ставши епігоном американської сучасної поезії ( <g/> 1919 року Тичина журився тим <g/> , що поети українські « <g/> перебивають копію солодких руських поетес <g/> » <g/> .
doc#28 І епітети покликані передавати передусім поетів настрій <g/> : ніжна рука <g/> , тихий тужливий спів <g/> , німа пустеля <g/> , ніжна краса <g/> , зібрані в одній поезії ( <g/> « <g/> Я ждав <g/> » <g/> ) <g/> , створюють не стільки пластичний образ <g/> , скільки настрій тихого смутку <g/> . </p>
doc#98 Первомайський писав по-українському <g/> , — і <g/> , як писав <g/> , вийшов у перші шеренги української поезії ( <g/> й почасти прози <g/> ) поруч <g/> , скажімо <g/> , Тичини й Рильського <g/> , — не
doc#81 Як і ориµінальні поезії ( <g/> такими ориµінальними велика частина їх не була <g/> !
doc#73 З цією маркою вийшли такі видання <g/> : Іван Багряний <g/> : « <g/> Золотий бумеранг <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> , « <g/> Тигролови <g/> » ( <g/> роман у двох частинах <g/> ) <g/> , « <g/> Morituri <g/> » <g/> , « <g/> Генерал <g/> » <g/> , « <g/> Розгром <g/> » ( <g/> п'єси <g/> ) <g/> ; Василь Барка <g/> : « <g/> Апостоли <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; В. Домонтович <g/> : « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> повісті <g/> ) <g/> ; Докія Гуменна <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » ( <g/> три частини роману <g/> ) <g/> ; Юрій Клен <g/> : « <g/> Спогади про неоклясиків <g/> » <g/> ; Юрій Косач <g/> : « <g/> Дійство про Юрія Переможця <g/> » ( <g/> драма <g/> ) <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Ігор
doc#73 З цією маркою вийшли такі видання <g/> : Іван Багряний <g/> : « <g/> Золотий бумеранг <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> , « <g/> Тигролови <g/> » ( <g/> роман у двох частинах <g/> ) <g/> , « <g/> Morituri <g/> » <g/> , « <g/> Генерал <g/> » <g/> , « <g/> Розгром <g/> » ( <g/> п'єси <g/> ) <g/> ; Василь Барка <g/> : « <g/> Апостоли <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; В. Домонтович <g/> : « <g/> Доктор Серафікус <g/> » <g/> , « <g/> Без ґрунту <g/> » ( <g/> повісті <g/> ) <g/> ; Докія Гуменна <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » ( <g/> три частини роману <g/> ) <g/> ; Юрій Клен <g/> : « <g/> Спогади про неоклясиків <g/> » <g/> ; Юрій Косач <g/> : « <g/> Дійство про Юрія Переможця <g/> » ( <g/> драма <g/> ) <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Ігор Костецький <g/> : « <g/> Там <g/> , де початок чуда <g/> » ( <g/> новелі <g/> ) <g/> ; Богдан Кравців <g/> : « <g/> Кораблі <g/> » ( <g/> поезії <g/> ) <g/> ; Тодось Осьмачка <g/> : « <g/> Старший боярин <g/> » ( <g/> повість <g/> ) <g/> ; Улас
doc#21 Збірники МУРу ( <g/> літературна критика і поезії <g/> ) видали приватно Микола Шлемкевич ( <g/> номери 1 і 2 <g/> ) <g/> , а потім третє число — Михайло Борецький <g/> .
doc#28 І нарешті особливо красномовно про символістичні основи поетового світосприйняття говорять рядки <g/> , що характеризують безпосередньо його творчий процес <g/> : </p><p> Епітет серед них ( <g/> слів поезії <g/> ) як напасть <g/> : </p><p> уродиться <g/> , де й не чекав <g/> , </p><p> і тільки ямби та анапест </p><p> потроху бережуть устав <g/> . </p>
doc#47 В наступній поезії <g/> , « <g/> Пастушок <g/> » <g/> , герой лише деталь пейзажу <g/> .
doc#56 <p> Усі ці риси споріднюють вірші Смотричеві з провідним напрямом сучасної американської поезії <g/> , а в нас — з чільними поетами нью-йоркської групи та їхніми бідолахами-епігонами <g/> .
doc#28 <p> О. Бургардт убачав у цьому відгуки акмеїзму <g/> , але це не так <g/> : поетові здаються повнодзвонними і п'янкими не слова <g/> , найбільше пов'язані з речовим світом <g/> , як уважали акмеїсти <g/> , носії нової речевости в поезії <g/> , а слова небуденні <g/> , незвичайні <g/> , відмерлі слова неясного <g/> , не до кінця зрозумілого семантичного наповнення <g/> , слова з хитким значенням – типова символістична настанова <g/> .
doc#28 Повторилася та історія <g/> , що й з епігонами Шевченка <g/> , які теж не помітили живого духу його поезії <g/> , а стали наслідувати зовнішні елементи коломийкової форми <g/> , яка сама часто була в Шевченка не своя <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#28 Вона наслідує різні зразки майстерно — це забезпечене високою літературною культурою висококваліфікованого літературознавця Филиповича — створює часом навіть чистіші втілення засад того чи того літературного стилю <g/> , ніж це було в основоположників цього стилю на Україні <g/> , — але все це не відбиває живої душі поета і людини <g/> , а без цього нема спражньої поезії <g/> , а є тільки ремесло або майстерність <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#9 Правда <g/> , він не пише <g/> , чим він обґрунтував свою пропозицію використати галицькі слова в поезії <g/> , але <g/> , очевидно <g/> , це мотивувалося загальноромантичними основами світогляду автора листа <g/> .
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#28 Вони пройшли повз ту ліричну підоснову <g/> , що є в поезії Зерова <g/> , і стали культивувати виключно неориґінальну по суті <g/> , хоч і блискучу своєю майстерністю неоклясичну оболонку його поезії <g/> , блискучу своєю завершеністю <g/> , але здебільшого холодну й мертву <g/> .
doc#27 Його головним засобом стали церковнослов'янізми ( <g/> так само <g/> , як у поезії <g/> , в критичній <g/> , науковій <g/> , а почасти й художній прозі Куліша <g/> ) <g/> .