Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Так от <g/> , водевіль товариша Галицького <g/> .
doc#4 Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту — кухня і варення <g/> , сусіди й вулиця перед вікном <g/> , нахил чоловіка до рибальства й до малювання жуків і риб ( <g/> « <g/> Над твоєю труною <g/> » <g/> ) <g/> , часом такі приватні <g/> , що не піддаються коментареві сторонньої людини <g/> , як от у вірші <g/> , присвяченому <g/> , мабуть <g/> , Олені Телізі ( <g/> Ол <g/> .
doc#4 <p> Але в Овідія цього звиху ще нема <g/> , і гармонійне життя <g/> , задоволене малим <g/> , виливається в спокійний і гармонійний кінець <g/> : </p><p> Раз <g/> , знеможені віком і кволі <g/> , </p><p> Вийшли із храму на ґанок вони <g/> ; обступили їм пам'ять </p><p> Давні події <g/> ; стоять <g/> , розмовляють <g/> , аж бачить Бавкіда <g/> : </p><p> Зазеленів Філімон <g/> ; придивився старий <g/> : його жінка </p><p> Криється листом — і от вже шумить верховіття над ними <g/> . </p>
doc#4 <p> Зведення поезії з вершини Парнасу на низини щоденного дрібного побуту проймає вибір слів <g/> , що можуть бути аж надто « <g/> непоетичними <g/> » і що « <g/> грають <g/> » особливо виразно й міцно <g/> , коли вони не єдині <g/> , а контрастують із словами <g/> , виразно « <g/> поетичними <g/> » <g/> , як от після початку — </p><p> « <g/> На городі бузина <g/> , </p><p> а в Києві дядько <g/> !
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 У Курилика <g/> , якщо небо спокійне <g/> , йому приділено мало місця ( <g/> хоч є разючі вийнятки в картинах ідилічного характеру <g/> , як от “ <g/> Квебекські фармерські діти розкошують у природі <g/> ” в серії “ <g/> Куриликова Канада <g/> ” <g/> ) <g/> ; на багатьох картинах неба взагалі нема <g/> , картина ніби зрізана на верхів'ях дерев <g/> .
doc#6 Не раз Курилик шукав гри відтінків того самого кольору в одній картині <g/> , і то не тільки між частинами одягу однієї людини або між одягом і тлом <g/> , як це робило багато його попередників <g/> , згадати б хоч Веласкеса або <g/> , геть пізніше <g/> , Вістлера <g/> , але й між іншими площинами картини <g/> , як тепер роблять багато абстракціоністів <g/> , як от хоч би Ад Райнгардт <g/> .
doc#7 <p> Всякий протест проти цієї реставраційно-мавпувальної яловости зустрічається галасом <g/> , що от <g/> , мовляв <g/> , тягнуть нас від І в р о п и до примітивізму селюка <g/> , що зводять українську поезію з європейського рівня <g/> .
doc#9 І от тепер « <g/> народовці вводять руський язик в доми руської інтелігенції <g/> »2. Надто велике значення мала поява журналу « <g/> Вечерниці <g/> » і обізнання на літературі <g/> , виданій на сході <g/> . </p>
doc#9 Люба чує його українську мову — і от як описує Олена Пчілка психологічну реакцію Люби на цю мову <g/> : « <g/> І її просто орав сором перед інтелігентним русином <g/> : він говорить так вільно <g/> , ні трошечки не запиняючись <g/> , про що тільки схоче <g/> , а вона <g/> …
doc#9 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Дубенского <g/> .
doc#9 З приводу того <g/> , що я називаю тут чернігівськими говірками <g/> , Шафонський пише <g/> : « <g/> Другая североюжная или средняя полоса <g/> , от севера к югу лежащая <g/> , заключает в себе жителей <g/> , которые между реками Десною <g/> , Сеймом <g/> , Сулою по город Дубны <g/> , от Лубен вправо опять к реке Десне и Днепру по город Киев обитают <g/> , как-то уезды <g/> : часть Глуховского <g/> , Кролевецкого <g/> , Коропский <g/> , Конотопский <g/> , южную часть уезда Сосницкого <g/> , уезд Березинского <g/> , уезд Борзенский <g/> , Нежинский <g/> , Прилуцкий <g/> , по правой стороне реки Суды лежащие селения уезда Лохвицкого <g/> , Глинского и Роменского <g/> , уезд Остерский <g/> , Киевский <g/> , часть Козелецкого <g/> , Пирятинский и часть Дубенского <g/> .
doc#9 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Во всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунъ <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами — кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> »lxxiii <g/> . </p>
doc#10 Давши дуже цінну з погляду лінгвістичної географії характеристику окремих ізоглос на Чернігівщині <g/> , як от межа акання і ствердіння ц ( <g/> 16 <g/> , 264 й далі <g/> ) <g/> , він був змушений у проведенні загальної межі піти за Карським <g/> , що сперся <g/> , як відомо <g/> , на один довільно вибраний </p><p> критерій — ствердіння приголосних перед е <g/> , и ( <g/> 16 <g/> , 267 <g/> ) <g/> , — дарма що від уваги Ганцова не втік той факт <g/> , що навіть це явище не має однієї суцільної межі <g/> , бо різні типи приголосних не з однаковою послідовністю тверднуть або м'якшаться <g/> .
doc#10 Відповідно до цього Ганцов схильний деякі звукові зміни <g/> , як от зглухнення кінцевих дзвінких виводити з “ <g/> загально-людських фізіологічних нахилів <g/> ” ( <g/> 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> , не враховуючи <g/> , що коли такі нахили і є <g/> , то в мові вони діють тільки опосереднено через систему мови <g/> . </p>
doc#10 Вона звернула також увагу на низку питань <g/> , досі занедбаних в історії української мови <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , пояснення подвійних форм збирати <g/> , вмирати — збірати <g/> , вмірати <g/> ; пояснення переходу мн у вн ( <g/> комнір — ковнір <g/> ) <g/> ; групи чн — шн ( <g/> соняшний — сонячний <g/> ) <g/> ; приросток ви- і ві- <g/> ; українське акання <g/> ; типи дієприкметників на зразок метений — мечений — метяний <g/> ; форми першої особи множини на -ім <g/> , -імо <g/> , -іме <g/> ; інфінітиви на -овати і -увати <g/> ; третій ступінь порівняння з префіксами най- <g/> , на- <g/> , над- <g/> , май- <g/> ; числівники на -дцять <g/> , -йцять <g/> , -нцять <g/> . </p>
doc#11 Та от біда <g/> , хоч і мала <g/> , — вона <g/> , краватка <g/> , трохи посунулася праворуч <g/> .
doc#11 Так от <g/> , виявилося <g/> , що ця « <g/> штучка <g/> » — це була торпеда <g/> .
doc#11 ) <g/> , ось уже тільки калюжа <g/> , от тонка цівка струмочка <g/> …
doc#12 <p> 6. Перед і після таких слів і виразів <g/> , як от <g/> : на жаль <g/> , на щастя <g/> , пригадую <g/> , сказати правду <g/> , на диво <g/> , бач <g/> , розумієте <g/> , значить <g/> , повіриш <g/> , знаєте <g/> , знай <g/> , головне <g/> , бувало <g/> , будь ласка <g/> , до речі <g/> , пробачте <g/> , так би мовити <g/> , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> ,