Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Від прислівників хутко <g/> , швидко <g/> , скоро ( <g/> і діялектного і застарілого борзо <g/> ) можуть поруч з правильними вживатися форми другого ступеня хутчій <g/> , швидчій <g/> , скорій ( <g/> боржій <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 Форми числа і особи ( <g/> а в певних випадках також і роду <g/> ) можуть використовуватися при узгодженні дієслова з іменником <g/> : я піду <g/> , ти підеш <g/> , ми підемо <g/> . </p>
doc#97 Наївна спроба врятувати становище позірним відчитанням час від часу думок поета ( <g/> « <g/> Из головы его не шел вечер двадцять пятого <g/> » або « <g/> Представлялось <g/> , как разворачивается астрономическая съемка <g/> » тощо <g/> ) можуть викликати тільки легку посмішку — звідки може автор знати <g/> , що було в голові Шевченка <g/> ?
doc#65 Іменники з цим суфіксом ( <g/> типу якість <g/> ) можуть бути фактично творені мало не від кожного прикметника <g/> .
doc#76 Темпи появи й ширення змін <g/> , які кінець-кінцем ведуть до постання нових мов ( <g/> мовних одиниць <g/> ) <g/> , можуть варіювати <g/> .
doc#68 Такі поезії Стуса <g/> , як « <g/> За читанням Ясунарі Кавабати <g/> » або « <g/> Вона лежить <g/> , як зібгана вода <g/> » <g/> , можуть стояти на почесному місці поруч найкращих перлин світової лірики нашого часу зовсім незалежно від біографії автора <g/> .
doc#71 Спроби довести існування в східних слов'ян літературної мови в давніші часи ii <g/> , навіть якщо їх не вважати за безпідставні <g/> , можуть стосуватися хіба що Новгорода <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .
doc#40 <p> Звичайно <g/> , можуть бути проміжні випадки <g/> , коли важко визначити <g/> , чи перед нами прислівник <g/> , чи вставні слова <g/> .
doc#40 Прислівники <g/> , що мають кількісне значення <g/> , можуть переймати від числівників керування останніх і в цьому випадку перестають бути прислівниками <g/> , стаючи неозначеними числівниками <g/> .
doc#40 <p> Найпоширеніший і найтиповіший з-поміж єднальних сполучників у сучасній українській літературній мові — і. Речення <g/> , злучені ним <g/> , можуть мати зв'язок у місці дії ( <g/> напр <g/> .
doc#81 Хто знає <g/> , людська душа ніколи не простолінійна <g/> , і <g/> , здавалося б <g/> , найнесполучніші почуття <g/> , можуть нашаровуватися одне на одне <g/> , навіть коли вони зовсім суперечні <g/> . </p>
doc#15 Це тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної мови <g/> , мови ХІХ-ХХ століття <g/> , коли тільки до них уважніше придивитися <g/> , можуть пролити досить яскраве світло на питання <g/> , яке нас цікавить <g/> .
doc#40 Ознаки <g/> , що їх показують прислівники <g/> , можуть бути різного характеру <g/> , окреслюючи спосіб <g/> , місце <g/> , час і інші обставини вияву тієї ознаки <g/> , до якої стосується прислівник <g/> . </p>
doc#15 Тим часом саме проміжні випадки <g/> , випадки <g/> , що вагаються між неповними і називними реченнями <g/> , можуть особливо допомогти при характеристиці називних речень <g/> . </p>
doc#40 При цьому можливі два типи розгортання гіпотактичного складного речення ( <g/> які <g/> , крім того <g/> , самозрозуміло <g/> , можуть поєднуватися один з одним <g/> ) <g/> : поземий ( <g/> горизонтальний <g/> ) тип <g/> , або супідрядність <g/> , і доземий ( <g/> вертикальний <g/> ) тип <g/> , або ступневий зв'язок <g/> .
doc#40 Наростки першої групи <g/> , власне словотворчі <g/> , можуть творити прикметники від іменників <g/> , дієслів і прислівників <g/> . </p>
doc#21 Домонтович виголосив радикальну програму про те <g/> , що редакція може робити з рукописами <g/> , що хоче <g/> , а автори <g/> , коли схочуть <g/> , можуть потім протестувати post factum <g/> , ніхто на це не звертатиме уваги <g/> , після чого він теж нічого не робив <g/> . </p>
doc#40 <p> З поданих прикладів видно <g/> , що новотвори в літературі можуть правити за засіб відтворити в мові нові поняття або уявлення <g/> , можуть емоційно оновляти слово <g/> , а можуть стати засобом словесної гри <g/> .
doc#40 Ці речення найчастіше зв'язані з дієсловом бути <g/> , але і інші діє слова <g/> , коли вони означають існування <g/> , можуть при запереченні вживатися в безособовій формі <g/> , напр <g/> .