Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Коли зважити <g/> , що 13 % його листів писані до росіян <g/> , що не знали української мови <g/> , а 7 % до поляків <g/> , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « <g/> добровільно <g/> » вибраною російською мовою припадає лише 13 % — справжня революція супроти його попередників' <g/> .
doc#90 розмов про батьківщину <g/> , найпроґресивнішу армію світу і мудрого вождя <g/> . </p><p> Перші твори Гончара ( <g/> його новели друкувалися десь із 1938 року <g/> , а перша повість вийшла перед самою війною <g/> )
doc#74 ) його відкликали в Москву <g/> .
doc#72 Мова народу — його душа <g/> , його гордість <g/> , минуле <g/> , сучасне й майбутнє <g/> …
doc#62 Листи Олени Теліги з їхнім відтворенням щоденного життя <g/> , його настроїв і клопотів тут ціни не мають <g/> .
doc#81 Навіть його волосся йоржиком <g/> , його очі за дещо старомодним пенсне <g/> , а ще більше його сухий деренчливий голос наче казали <g/> : « <g/> Не чіпай мене <g/> , я холодний <g/> » <g/> .
doc#80 Його не тільки очитаність у світовій культурі <g/> , а перебування в ній <g/> , його зневага до всяких Портянків <g/> , його мудрий скептицизм <g/> , його відраза до патетики й поверхового патріотизму <g/> , його вірність українській літературі вже показані в розділах цієї статті <g/> .
doc#25 перевищує такий опис <g/> , наприклад <g/> , у Є.Карського <g/> , що писав геть пізніше <g/> , і в усьому істотному містить те <g/> , що потім дали найкращі знавці питання — Я.Розвадовський <g/> , Зілинський <g/> , М.Долобко <g/> , Ганцов <g/> , Михальчуків підподіл головних говірок на дрібніші тепер вимагає <g/> , природно <g/> , істотних змін у світлі нових матеріялів <g/> , як і межі з білоруською мовою ( <g/> хоч у цьому питанні він далеко випередив і Огоновського <g/> , що вважав білоруську мову за українську говірку <g/> , і Потебню <g/> , що вважав її за російську говірку <g/> ) <g/> , але загальна клясифікація говірок виявила <g/> , як уже сказано <g/> , його велику прозірливість <g/> .
doc#19 А те <g/> , що позірно йшло за Шевченком <g/> , вживало його образности й словника <g/> , його пісенних ритмів <g/> , — культивувало не дух <g/> , не форму навіть <g/> , а тільки букву Шевченкової поезії <g/> , — до того ж часто розводнюючи її солоденьким сиропом сантиментальности <g/> .
doc#50 Тим то <g/> , з одного боку <g/> , маємо бронзове звеличення поета і поезії — перифраз потужного Горацієвого аere perennius в октавах 582-587 <g/> , а з другого боку <g/> , зойк одчаю в перших рядках вступу <g/> : </p><p> О <g/> , горе <g/> , мрійнику <g/> , тобі без мір </p><p> і гріх без опрощення в кожнім разі <g/> , </p><p> коли ти <g/> , склавши геніальний твір <g/> , </p><p> його громадській віддаєш увазі <g/> . </p>
doc#81 Нарисок світу не побачив <g/> , а його рукопис ( <g/> з утраченою останньою сторінкою <g/> ) доїхав до Америки і поволі блякне на чимраз жовтішому й хрумкішому папері <g/> .
doc#40 Антиципаційні запитання допомагають мовцеві піднести увагу слухача <g/> , активізувати його <g/> .
doc#6 Але його успіх у глядача далеко випередив його успіх у критиків і професіоналів від мистецтва <g/> .
doc#9 Але його пам'ять зберігала з несхибною точністю <g/> , до найменших дрібниць сотні <g/> , а то й тисячі епізодів з українського культурного життя від початку століття <g/> , і тими скарбами пам'яті він радо ділився <g/> .
doc#23 , далеко од родини <g/> , схиливши /олову на горах засипав <g/> , один живу поміж чужими і т. п. У цьому принципі музичної організації свого вірша Петренко виступає поетом однієї школи з Шевченком і може його попередником 11. Але в Шевченка це один з аспектів його майстерности <g/> , а в Петренка це її суть <g/> . </p>
doc#43 Людина він розумна і освічена <g/> , але все таки діяч релігії <g/> , засновник чи прихильник певної норми життєвої поведінки <g/> , учитель великою і малою літерою написаний <g/> , але я не бачу його наукових праць <g/> , і я сумніваюся <g/> , чи він будь-коли їх писав <g/> . </p>
doc#92 Я бачу його злим Квазімодо зовні і внутрішньо <g/> .
doc#26 Спершу оголошувалося якесь літературне явище антинароднім <g/> , бо його не розумів простолюд <g/> , а далі виходило <g/> , що проти цього явища треба мобілізувати органи безпеки <g/> , бож воно антинародне <g/> , отже <g/> , загрожує нації <g/> !
doc#6 Якщо в основу розуміння символу покласти його неоднозначність <g/> , скажімо <g/> , хрестик у “ <g/> Замерзлі вікна і хлопець у молитві <g/> ” ( <g/> ч.3 <g/> ) ледве чи можна вважати за символ <g/> , бо його годі тлумачити по- різному <g/> .
doc#65 <p> Нема потреби говорити про те <g/> , що міський сленґ належить до найактивніших прошарків сучасних мов і має найвищі шанси вижити <g/> , якщо брати його en masse <g/> , а не говорити про окремі слова <g/> .