This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | розвив <g/> , розтанув і рідше розтав <g/> , в'янув і ( <g/> | зі | <g/> ) в'яв <g/> ) <g/> ; нарешті <g/> , наросток цей легше відпадає |
doc#4 | вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> | зі | схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з |
doc#25 | особливості білоруської мови ( <g/> акання <g/> ) | зі | сходу або спроби Лер-Сплавінського й |
doc#70 | листа від Петра Коструби ( <g/> нині небіжчика <g/> ) | зі | Львова <g/> . Автор розділу про українську |
doc#19 | жизности нестатки — </p><p> Умови гибелі справжні <g/> ) <g/> , </p><p> | зі | Старицьким <g/> , чиї неологізми <g/> , як відомо <g/> , мали |
doc#81 | населення <g/> . Тільки вже геть пізніше <g/> , в Америці <g/> , | зі | спогадів тогочасних діячів я довідався <g/> , що |
doc#80 | літератури <g/> , включно з Винниченком <g/> , | зі | свого героя <g/> , який сам оповідає всю історію <g/> , і <g/> , |
doc#81 | , здатною вчепитися мертвою хваткою в ворога <g/> , | зі | склепінням високого й чотирикутнього лоба і |
doc#45 | , на недосяжній височині <g/> . А це означає <g/> , що він <g/> , | зі | свого боку <g/> , мусів почуватися жаско <g/> , уразливо |
doc#68 | <p> Це все — одне прощання понадмірне — </p><p> з Вітчизною <g/> , | зі | світом <g/> , із життям <g/> , — </p><p> або від ширшого до вужчого <g/> : |
doc#81 | на лавці в садочку <g/> , по-тутешньому — городчику <g/> , | зі | мною заговорив хлопець <g/> , видно <g/> , побігайло в |
doc#81 | , у професійному житті лишилося тільки двоє <g/> , | зі | мною — троє <g/> . Десять відсотків <g/> . Почварний образ |
doc#92 | , не гірший у суспільно-товариському житті <g/> , | зі | своєчасним дотепом <g/> , з умінням вставити |
doc#81 | переказати те <g/> , що я про нього знаю <g/> , звичайно <g/> , | зі | слів матері <g/> , та ще з старих фотографій <g/> . |
doc#81 | , недавно приехал из Харькова <g/> . </p><p> Зрештою <g/> , | зі | співробітниками власної новоукраїнської |
doc#81 | на захід <g/> . Були втечі з Харкова <g/> , з Києва <g/> , | зі | Львова <g/> , з Криниці <g/> , з Відня <g/> . Кожного разу було |
doc#4 | танцем <g/> , з сумним плачем за втраченим коханням <g/> , | зі | згадкою про смерть <g/> , </p><p> жіґа з тарантелею <g/> , ґавот з |
doc#81 | , але дуже привітна <g/> . Ми ж були свої краяни <g/> , | зі | східніх земель <g/> , свої люди <g/> , щоб не вживати |
doc#11 | Божого перед- двотисячного це вже література <g/> , | зі | своєю філософією ( <g/> так <g/> ! <g/> ) <g/> , світоглядом ( <g/> так <g/> ! <g/> ) <g/> , |
doc#37 | совєт <g/> » був Юрій Косач <g/> . Але його недавнє минуле <g/> , | зі | стрибками від націоналізму до комунізму <g/> , було |