Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи Голубовський повіз на захід матеріяли <g/> , що потрапили до комітетської картотеки <g/> .
doc#0 <p> Чи соціялістична РОДІНА подарувала Паше-Озерському <g/> , незважаючи на його словесний патріотизм <g/> , колябрацію з ФАШИСТАМИ <g/> , не знаю <g/> . </p>
doc#0 В опері Унтер-ден-Лінден мав іти останнім Ваґнерів « <g/> Трістан і Ізольда <g/> » <g/> , не знаю <g/> , чи ще пройшов <g/> , але надалі вже музи мали замовкнути <g/> .
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи те берлінське чудо вистояло хоч би до завтрашнього дня <g/> .
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що Ігор був не менше пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> .
doc#2 Зрештою навіть вістка про смерть милого стає обрядом <g/> : </p><p> Я знаю певно <g/> : дня одного </p><p> прохожий по пустих дорогах </p><p> мені доручить мовчки меч </p><p> увесь у щербі <g/> .
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> .
doc#4 ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> .
doc#4 ) <g/> , — знаю свою тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> .
doc#4 Не знаю <g/> , чи перед Наталею Лівицькою-Холодною стояла свідомо проблема вибору <g/> .
doc#4 У свої сорок років вона усвідомлює <g/> : </p><p> Я чекаю на смерть без ляку <g/> , </p><p> тільки знаю <g/> : не досить ще <g/> , </p><p> не тепер складу подяку </p><p> за життя <g/> … </p>
doc#4 Як назвати цей залишок чи цю надвишку <g/> , що стоїть поза й понад сумою засобів <g/> , не знаю <g/> .
doc#7 <p> Вага невеличкого вірша Зуєвського для нашої поезії в тому <g/> , що це <g/> , скільки знаю <g/> , перше в нас адекватне відтворення типу сучасної поезії Заходу <g/> .
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Побічно ці ж мовні емоції захоплення усною мовою галичан <g/> , можна думати <g/> , відбилися у відомому висловленні Лесі Українки <g/> : « <g/> Не знаю <g/> , чим се об'яснити <g/> , тільки галичани краще говорять <g/> , ніж пишуть <g/> , а українці краще пишуть <g/> , ніж говорять <g/> »5. Очевидно <g/> , усна мова <g/> , сприймаючися більше як ціле і менше піддаючися диференціації й аналізі <g/> , ніж писана <g/> , якоюсь мірою і в критичнішої від Люби або Олени Пчілки Лесі Українки створювала враження теж імпонування <g/> . </p>
doc#9 Основний ідейний рушій брошури Модеста Левицького можна зформулювати такими його словами <g/> : « <g/> Коли ми тепер і негайно не подбаємо <g/> , щоб затерти і знищити ту прикру різницю ( <g/> галицької і великоукраїнської літературної мови <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , то <g/> , не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські літературні мови <g/> »3. </p><p> Нарешті <g/> , І. Верхратський у своєму відгуку на дискусію підкреслював першорядну вагу великоукраїнських елементів для розвитку української літературної мови <g/> : « <g/> Писателів <g/> , на Україні живучих <g/> , лично зовсім не знаю <g/> .
doc#11 Не знаю <g/> , чи родина Леонида Макаровича має малих дітей <g/> .