This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | право <g/> . І про чиєсь визволення <g/> . А поза тим не був | же | він ні німець <g/> , ні росіянин <g/> , а отже <g/> … Важить у |
doc#0 | . </p><p> Тут Галицький мало не ошелешений <g/> . « <g/> Нет <g/> , зачем | же | так <g/> ? <g/> ! » <g/> , не наводячи доказів <g/> . Але Н. обстоює <g/> . Це |
doc#0 | , але вони втримали його кілька днів <g/> . А він | же | міг бути і партизаном <g/> , і ворогом <g/> . </p><p> Уже |
doc#1 | деталі <g/> , без жадної ясної вказівки на те <g/> , як | же | його розуміти <g/> . </p><p> Неважко здогадатися <g/> , чому у |
doc#1 | безсмертність України <g/> , він знову повторює той | же | рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того |
doc#2 | світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей | же | <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> . |
doc#2 | дорогого <g/> ? </p><p> О <g/> , хто ж мені утіху дасть <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Палай | же | тризняне багаття <g/> ! </p><p> Таж серце — висохле латаття <g/> , </p> |
doc#2 | Злотку <g/> ! » Світ розкриває своє багатство <g/> , і як | же | приємно <g/> , виявляється <g/> , </p><p> добірне зерно зсипати </p><p> в |
doc#4 | й гармонії до старечого віку <g/> , і світ їм був такий | же | приязний <g/> , як їхня хата <g/> . Коли до них забрели |
doc#4 | гріха <g/> , провини в мене немає <g/> , ані неправди <g/> . Він | же | найшов вину на мене й має мене за ворога Свого <g/> ; |
doc#4 | тіла <g/> , критик — поетичного тексту <g/> . Почнім | же | абіє <g/> . </p><p> Образів України в цих поезіях є <g/> , власне <g/> , |
doc#8 | поезія взагалі <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він | же | Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор |
doc#8 | ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він | же | В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди |
doc#8 | , а про те <g/> , чого не сказати <g/> , не договорити <g/> . Такий | же | обережний він був у житті <g/> . Як Пер Ґюнт <g/> , він |
doc#9 | , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм | же | ради ми били хоть би показати братной Україні |
doc#9 | хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас | же | й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p> |
doc#9 | — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай | же | наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись |
doc#9 | добро <g/> , а здобутки дійової праці <g/> , котрі чомусь | же | народились і повинні вийти на пожиток цілости <g/> » |
doc#9 | для українського народу <g/> , ні для дітей <g/> »2. </p><p> 4. Чим | же | обґрунтовується такий важкий і |
doc#9 | преси <g/> , не створили для України вищої мови <g/> ; а чим | же | в пресі та інституціях треба було |