Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 право <g/> . І про чиєсь визволення <g/> . А поза тим не був же він ні німець <g/> , ні росіянин <g/> , а отже <g/> … Важить у
doc#0 . </p><p> Тут Галицький мало не ошелешений <g/> . « <g/> Нет <g/> , зачем же так <g/> ? <g/> ! » <g/> , не наводячи доказів <g/> . Але Н. обстоює <g/> . Це
doc#0 , але вони втримали його кілька днів <g/> . А він же міг бути і партизаном <g/> , і ворогом <g/> . </p><p> Уже
doc#1 деталі <g/> , без жадної ясної вказівки на те <g/> , як же його розуміти <g/> . </p><p> Неважко здогадатися <g/> , чому у
doc#1 безсмертність України <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того
doc#2 світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .
doc#2 дорогого <g/> ? </p><p> О <g/> , хто ж мені утіху дасть <g/> ? <g/> . <g/> . </p><p> Палай же тризняне багаття <g/> ! </p><p> Таж серце — висохле латаття <g/> , </p>
doc#2 Злотку <g/> ! » Світ розкриває своє багатство <g/> , і як же приємно <g/> , виявляється <g/> , </p><p> добірне зерно зсипати </p><p> в
doc#4 й гармонії до старечого віку <g/> , і світ їм був такий же приязний <g/> , як їхня хата <g/> . Коли до них забрели
doc#4 гріха <g/> , провини в мене немає <g/> , ані неправди <g/> . Він же найшов вину на мене й має мене за ворога Свого <g/> ;
doc#4 тіла <g/> , критик — поетичного тексту <g/> . Почнім же абіє <g/> . </p><p> Образів України в цих поезіях є <g/> , власне <g/> ,
doc#8 поезія взагалі <g/> ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор
doc#8 ? </p><p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди
doc#8 , а про те <g/> , чого не сказати <g/> , не договорити <g/> . Такий же обережний він був у житті <g/> . Як Пер Ґюнт <g/> , він
doc#9 , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні
doc#9 хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p>
doc#9 — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай же наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись
doc#9 добро <g/> , а здобутки дійової праці <g/> , котрі чомусь же народились і повинні вийти на пожиток цілости <g/> »
doc#9 для українського народу <g/> , ні для дітей <g/> »2. </p><p> 4. Чим же обґрунтовується такий важкий і
doc#9 преси <g/> , не створили для України вищої мови <g/> ; а чим же в пресі та інституціях треба було