This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 | відбулася <g/> , спричинилися до цієї зміни <g/> ” <g/> , пише | вона | ( <g/> 20 <g/> , 79 <g/> ) <g/> . Ще більше наголошена ця теза — хоч може |
doc#10 | , де воно не є характеристичне <g/> ” <g/> , — зазначає | вона | ( <g/> 21 <g/> , 403 <g/> ) <g/> . Кінець-кінцем <g/> , спроби Курило |
doc#53 | займенник сей і отсей <g/> : отеє ( <g/> 7 <g/> , 48 <g/> ) <g/> , отеє | вона | ( <g/> 7 <g/> , 72 <g/> ) <g/> . </p><p> 4. Спорадично іменні прикметники в |
doc#10 | , пройшли через її руки <g/> , особливо в той час <g/> , коли | вона | ( <g/> Див <g/> . розд <g/> . 1 <g/> ) була єдиним |
doc#46 | під більшовиками <g/> . Добрі вояки <g/> , — казала | вона | ( <g/> не знаю <g/> , як вона могла це встановити <g/> ) <g/> , але тому |
doc#47 | і <g/> , позичаючи перо в Данте й Тої <g/> , устами Єронима <g/> , | вона | ( <g/> чи то пак Єроним <g/> ) визнала його за вартого |
doc#40 | ролі об'єкта <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Хоч цілий день з матір'ю ( <g/> | вона | <g/> ) сидітиме <g/> , то коли та ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не |
doc#30 | . Бо коли хто відписує лист на лист <g/> , то це він ( <g/> чи | вона | <g/> ) чемний і дисциплінований <g/> , але коли хто пише |
doc#7 | фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а | вона | <g/> ) <g/> … Такого продовження нема <g/> . Синтаксичну |
doc#62 | , а служити їм <g/> ! <g/> ) <g/> . " <g/> Наша українськість <g/> , - каже | вона | <g/> , - не підпадає під жадні вітри <g/> , не йде на жадні |
doc#62 | села Теліга фактично не знала <g/> ) <g/> . " <g/> Так <g/> , - пише | вона | <g/> , - село я ненавиджу <g/> , а знаю я його дуже добре <g/> " <g/> . І |
doc#81 | діячем <g/> . Але не тільки українізація або не сама | вона | <g/> , а в комбінації з тими переслідуваннями |
doc#40 | не вживала сполучника що <g/> , не говорила про себе | вона | <g/> , а говорила я тощо <g/> . </p><p> Одначе при уважнішій |
doc#81 | цю статтю як свій дебют <g/> . </p><p> Але дебютом була не | вона | <g/> , а дві рецензії <g/> , на « <g/> Фальшиву Мельпомену <g/> » Юрія |
doc#30 | один літературний чоловік Павлишин3 <g/> , другий — | вона | <g/> , а третій мовний <g/> , з американців4. Соломіїна |
doc#81 | харківського свіжонародженого радіо <g/> , де | вона | <g/> , бувши друкаркою-секретаркою <g/> , з ним і |
doc#28 | тільки займенником ( <g/> « <g/> Вона жива і нежива <g/> » – хто | вона | <g/> , в усій поезії невідомо <g/> ) <g/> , при чому те <g/> , що в одній |
doc#40 | показує <g/> , що не Гемень тут є дійова особа <g/> , а | вона | <g/> , весна <g/> , щастя <g/> , а він <g/> , власне <g/> , є об'єкт дії <g/> . </p><p> З |
doc#9 | , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того | вона | <g/> , вештаючись між разними слов'янськими |
doc#72 | , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того | вона | <g/> , вештаючись між разними слов'янськими |