Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Так і сталося <g/> , що Н. мав сприятливі обставини на власне мислення <g/> .
doc#0 Ішлося <g/> , власне <g/> , не про куди <g/> , а про звідки <g/> .
doc#0 Вулицями Москви Сталін переганяє сотні тисяч німецьких полонених — дорогою до заполярних таборів смерти <g/> , а у Львові німецько-український юрист дістає наказ опрацювати німецький кодекс права для місцевої людности <g/> , а власне для німецьких суддів <g/> , щоб вони правно й правильно керували своїми підвладними <g/> .
doc#4 Скоріше чи пізніше він дасть формулювання <g/> , в якому сам <g/> , свідомо чи несвідомо <g/> , схоплює найяскравішу рису <g/> , власне <g/> , сутність свого бачення світу <g/> , своєї виокремлености з нього <g/> , коротко — своєї творчости <g/> .
doc#4 <p> Кілька разів знаходимо образ Петра Холодного <g/> , в подружньому коханні і в родинному конфлікті <g/> , — як Ріхард Штравс не побоявся зробити власне подружнє життя в дрібних буденних конфліктах <g/> , непорозуміннях і примиреннях сюжетом опери « <g/> Intermezzo <g/> » і симфонії « <g/> Sinfonia Domestica <g/> » <g/> .
doc#4 А це найкраще відповідає <g/> , власне <g/> , принципові щоденниковости <g/> .
doc#4 Але в ширшому пляні питання це <g/> , власне <g/> , марне <g/> .
doc#4 Російський формалізм і його боязкий учень <g/> , формалізм український <g/> , були власне в своїй доглибній суті проявом тієї ідеологічної настанови <g/> , яка найбільше відповідала духові жовтневої революції <g/> , розгляда- ної як промисловий переворот <g/> , що нищив щасливі ілюзії й « <g/> забобони <g/> » допромислової доби <g/> , чим та революція в своїй істоті й була <g/> .
doc#4 Тільки варварська некультурність і мас <g/> , здвигнених до революційної дії <g/> , і вождів того руху <g/> , помножена на простори скаженої імперії й на намагання приборкати пробудження національних свідомостей <g/> , штовхнули до плекання й примусового накидання релігії марксизму ( <g/> власне <g/> , псевдомарксизму <g/> ) й нищення всього невідповідного <g/> .
doc#4 Поза тим вона пише про настрої <g/> , про власне <g/> .
doc#4 <p> Образів України в цих поезіях є <g/> , власне <g/> , два <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна руїна <g/> : </p><p> Щоночі снишся Ти кошмаром <g/> , </p><p> лякаєш мертвим сном осель <g/> , </p><p> печеш незгаслим ще пожаром </p><p> і студиш холодом пустель <g/> . </p>
doc#4 Поетка шукає засобів точних <g/> , тверезих <g/> , непричепурених <g/> , цурається солодкости й дешевого патосу <g/> , не боїться називати речі їхніми іменами — і так виробляє власне поетичне письмо <g/> , якого не поплутаєш ні з чиїм іншим <g/> , хоч воно виразно належить до поезії XX сторіччя <g/> , протиставленої в своєму дещо цинічному виклику романтизмові минулого сторіччя <g/> . </p>
doc#4 Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже постійний діялог з собою <g/> , і він не може не поглинути того <g/> , хто його чує на сторінках її книги <g/> , в її « <g/> нових <g/> » поезіях <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#5 Безпалько <g/> , власне <g/> , зайвий у цій схемі типів кохання <g/> , в ньому поєднані риси Іванчука й Дмитра <g/> .
doc#5 Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип шофера <g/> , простий <g/> , бадьорий і взброєний практичними <g/> , власне технічними знаннями <g/> » <g/> . </p>
doc#6 Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні пляни співіснують у творчості нашого маляра і діють комплексно <g/> , отже було б незадоволенним снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них очі <g/> . </p>
doc#6 Чому Христос мав з'явитися власне на тлі старої Управи міста <g/> , — про це можна тільки здогадуватися <g/> .
doc#6 Для Сковороди <g/> , власне <g/> , речі існують <g/> , але за ними й через них існує глибша сутність <g/> , для якої речі — тільки знаки <g/> .