Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки
doc#2 , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#2 перших поезій Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного
doc#3 . Та ба <g/> , нічого подібного не трапилося в нашому випадку <g/> . Мовознавчі « <g/> астрономи <g/> » далі підраховували
doc#3 з тими <g/> , лишаючи вибір <g/> , у кожному конкретному випадку <g/> , на рішення саме даного мовця <g/> . </p><p> Оминаю менші
doc#3 науковець ( <g/> або наукова інституція <g/> ) повинен — у випадку інновації — забороняти нове <g/> , толерувати чи
doc#3 , далі вчителів <g/> . </p><p> У кожному конкретному випадку потенційної інновації науковець повинен
doc#4 savait <g/> , si viellesse pouvaite <g/> » <g/> ? А втім <g/> , у цьому випадку старість багато змогла <g/> . </p><p> Тут і так кінчається ця
doc#6 , чи то урядової <g/> , петербурзької в випадку Шевченка <g/> , оттавської — Курилика <g/> , хоч і не стали
doc#6 , чи це була слушна діягноза його особливого випадку <g/> . Але це була зовсім відповідна діягноза того <g/> ,
doc#6 на читача <g/> , що мало з Ібсеном знайомий <g/> . Як і в випадку роману Стовна <g/> , зацікавлення Курилика п'єсою
doc#7 з синтаксичними аналізами <g/> . Проте в даному випадку зробити це конче слід і <g/> , зрештою <g/> , варт <g/> . </p><p> Отже <g/> : «
doc#8 , що їх ми ще не можемо сприйняти <g/> ? В усякому випадку <g/> , в межах порівняльного мовознавства <g/> ,
doc#8 чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> . Я кажу « <g/> розвитку <g/> » <g/> , але <g/> ,
doc#9 на літературну мову <g/> . У цьому останньому випадку йшлося про те <g/> , щоб показати інший тип
doc#9 діалекту з літературною мовою <g/> , а не — як у випадку Галичини — взаємодію двох варіантів
doc#9 мові <g/> . М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : «
doc#9 так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й
doc#9 в М. Коцюбинського — Галичина <g/> . Тут уже в жадному випадку не можна говорити ні про традиції
doc#9 відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої примітивізації « <g/> під