Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 ) <g/> , буде ( <g/> 24 <g/> , 15 <g/> ) і навіть орудного відмінка дійової особи ( <g/> 24 <g/> , 25 <g/> ) <g/> .
doc#72 Вважалося <g/> , що обидві назви тимчасові і вживатимуться тільки « <g/> до законного полагодження справи <g/> » ( <g/> do pravoplatne upravy <g/> ) але була певність <g/> , що « <g/> в школах народна мова ( <g/> lidovy jazyk <g/> ) <g/> , буде мовою навчання <g/> , як також урядовою взагалі <g/> » <g/> .
doc#40 : « <g/> Ішли люди вулицею й говорили стиха <g/> : « <g/> Втікай <g/> , втікай <g/> , бондарівно <g/> , буде тобі лиха <g/> » ( <g/> Нар <g/> .
doc#40 <p> Майбутній час дієслів недоконаного виду твориться двома способами рівнобіжно <g/> : за допомогою дієслова буду <g/> , будеш <g/> , буде і т. д. в сполуці з інфінітивом і словозростом інфінітива з елементом -му <g/> , -меш <g/> , -ме і т. д. <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вживати в реченнях на -но <g/> , -то слів було <g/> , буде наші пуристи не радять <g/> , і справді ці допоміжні дієслова <g/> , особливо буде <g/> , трапляються тут покищо не дуже часто <g/> , але не можна не помітити <g/> , що подібні факти дедалі частішають <g/> . </p>
doc#40 Що таке вид <g/> , буде обговорене далі <g/> , в § 53. </p><p> § 52. ІНФІНІТИВ </p><p> Роля інфінітива в системі форм дієслова до певної міри нагадує ролю називного відмінка в системі форм іменника <g/> .
doc#81 Вони <g/> , звичайно <g/> , знали <g/> , що після їхньої погромної статті майже неминуче та особа або ті особи <g/> , проти кого був спрямований їхній виступ <g/> , буде органами НКВД вилучена з життя <g/> , але саме такого від них вимагали <g/> , і вони цю вимогу сумлінно виконували <g/> .
doc#40 Про кличну форму <g/> , яку іноді вважають теж за відмінок <g/> , буде сказано далі ( <g/> § 34 <g/> ) <g/> .
doc#37 Назву хоч би вкрай примітивного Василя Чапленка — бо він <g/> , думалося <g/> , буде менш шкідливий <g/> , буде невтралізованіший у складі організації <g/> , ніж поза нею <g/> .
doc#40 Таке становище протиприродне <g/> , і багато з того <g/> , що тепер здається в світлі мовної практики преси <g/> , літератури і побуту УССР архаїзмом <g/> , можна думати <g/> , буде відроджене до життя при відбудові української держави <g/> , як це вже й робилося з успіхом в українській державі 1917-1920 рр <g/> . </p>
doc#67 <p> Досі говорилося тут про літературу <g/> , тому <g/> , я думаю <g/> , буде доцільно мою розмову — зрештою <g/> , теж про літературу — почати з самої літератури <g/> .
doc#16 І всяка критика вісниківства <g/> , яка цю його ролю заперечує <g/> , буде критикою партійною <g/> , критикою нетолерантною <g/> , отже <g/> , — критикою <g/> , спрямованою проти вісниківства <g/> , але психологічно вісниківською <g/> , тоді як потрібна критика нам тепер — і ми вже на неї спроможні — критика історична <g/> . </p>
doc#81 Каганович не передбачав <g/> , що за чотири роки він сам <g/> , разом з Хвилею <g/> , Микитенком і Кириленком <g/> , буде розстріляний без суду <g/> , а його ім'я <g/> , як і ім'я Хвилі <g/> , буде стерте з радянцями писаної історії <g/> ! </p>
doc#40 Не поширюється вона і на інші форми ( <g/> крім форми чоловічого роду однини <g/> ) минулого часу <g/> , де <g/> , отже <g/> , буде <g/> : несла <g/> , мело <g/> , пекли <g/> , волокла <g/> , берегло <g/> , утекли <g/> .
doc#40 ) прикметник тихий <g/> , узгоджуючися з іменником повів <g/> , показує ознаку цього повіву <g/> ; якщо ми заступимо прикметник тихий на прислівник тихо ( <g/> »Зідханням лине тихо повів вітру« <g/> ) <g/> , то ця ознака буде з повіву перенесена на лине <g/> , яке становить само ознаку того ж таки повіву <g/> , отже <g/> , буде стосуватися до предмета не безпосередньо <g/> , а через посередництво дієслова лине <g/> .
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#40 : « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » ( <g/> Сос <g/> .
doc#81 Про нього <g/> , сина <g/> , буде багато мови далі <g/> .
doc#4 <p> Але може тверезий читач <g/> , схильний до прагматики й точности й остаточности висновків <g/> , читач <g/> , що вірить у те <g/> , що твори літератури « <g/> сделаны <g/> » і можуть бути розмонтовані й знов змонтовані <g/> , як машина <g/> , хоч би й комп'ютерної складности <g/> , буде невдоволений таким закінченням як надто суб'єктивним <g/> , з його <g/> , закінченням <g/> , — апеляцією до того <g/> , що мала б думати поетка <g/> , що диктує критикові його вік <g/> …
doc#77 Воно буде хаотичне і « <g/> ідеологічно невитримане <g/> » <g/> : Бєлінський і Пушкін <g/> , Олесь і Винниченко <g/> , Ґете і Шевченко <g/> , Чупринка і Вороний <g/> ; потім захопить Толстой <g/> , буде відкритий Тичина <g/> , програму життєвої твердости дасть Лондон <g/> .