Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#67 <p> Хай буде <g/> , як буде <g/> !
doc#72 їм здавалося <g/> , що тоді їхні діти навіки зостануться мужиками <g/> , а тепер <g/> , мовляв <g/> , хоч дехто з них “ <g/> виучується на вчителів <g/> , попів <g/> , лікарів <g/> , а то вже годі буде <g/> !
doc#10 ) <g/> , буде ( <g/> 24 <g/> , 15 <g/> ) і навіть орудного відмінка дійової особи ( <g/> 24 <g/> , 25 <g/> ) <g/> .
doc#40 Каже <g/> , що буде ( <g/> повнозначне дієслово <g/> ) і буде ( <g/> допоміжне дієслово <g/> ) танцювати <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#58 Тепер уже на серці спокійніше — що буде <g/> , то буде <g/> , а хліб уже у засіках <g/> » <g/> .
doc#81 Я ще не знав <g/> , якого дня це буде <g/> , але день шостого лютого 1943 року <g/> , день прощання наближався неухильно <g/> . </p>
doc#84 В противазі Париж — Пациків Париж оглядається на Москву <g/> , і так буде <g/> , доки Київ орієнтуватиметься на Пациків <g/> . </p>
doc#11 <p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що типові в типових обставинах <g/> !
doc#4 <p> Тільки шкода <g/> , що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p>
doc#27 У напівзнищеному <g/> , а потім недобудованому хуторі <g/> , в майже цілковитій ізоляції <g/> , підтримуваний і догляданий тільки дружиною <g/> , чия вірність і відданість тепер так згодилися <g/> ; утративши надію на свій час <g/> , Куліш перекладає свої сподівання на наступне <g/> , двадцяте сторіччя <g/> , що буде <g/> , мовляв <g/> , добою « <g/> правди слова і діла <g/> » ( <g/> лист до Карачевської-Вовківни <g/> , 1892 <g/> ) <g/> , але не зрікається своєї віри і своєї праці <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , іноді цим реченням надають і значення майбутнього часу за допомогою допоміжного дієслова буде <g/> , напр <g/> .
doc#31 Зі своєю партією рвати не можна <g/> , бо це <g/> , мовляв <g/> , зрада не тільки партії <g/> , але й тим соціяльним ідеалам <g/> , що за них вони так романтично йшли на смерть <g/> , це буде <g/> , нарешті <g/> , зрада самим собі <g/> .
doc#30 Що з того буде <g/> , не знаю9. Але шанс ніби є <g/> , і не виключена можливість що автор доживе <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Сміх буде <g/> , плач буде перлямутровий <g/> » ( <g/> Тич <g/> .
doc#73 При такому доборі не виключена певна суб'єктивність <g/> , але вона не буде <g/> , сподіваємося <g/> , надто велика <g/> .
doc#40 Вживати в реченнях на -но <g/> , -то слів було <g/> , буде наші пуристи не радять <g/> , і справді ці допоміжні дієслова <g/> , особливо буде <g/> , трапляються тут покищо не дуже часто <g/> , але не можна не помітити <g/> , що подібні факти дедалі частішають <g/> . </p>
doc#81 Політично вона ніколи не вірила в Україну і завжди казала мені <g/> : </p><p> — Нічого з того не буде <g/> , України ви не збудуєте <g/> . </p>
doc#23 <p> Судять же нас воріженьки <g/> , судять же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого женихання нічого не буде <g/> , </p><p> Що з нашого женихання ні слави <g/> , ні вжитку <g/> , — </p><p> Карим очам спання нема <g/> , а ніжкам спочинку <g/> . </p>
doc#24 Цієї « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків і своєрідних українських розваг <g/> , героїні <g/> , що їй багато віддавалося вами часу та хвали <g/> , — сьогодні показано не буде <g/> , як не буде вже її показано ніколи <g/> » <g/> .
doc#30 Ото <g/> , як перестану цюпати на своїй еквівіковій3 машинці <g/> , то воно означатиме <g/> , що кількість перейшла в якість і все буде <g/> , як провидів великий руський поет Іван Нікітін — « <g/> Старый <g/> , с белой бородой дедушка сидит <g/> , чашка с хлебом и водой <g/> …