Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Апокаліптична частина І майстерна <g/> , можливо <g/> , краще <g/> , ніж багато й багато найновіших творів мистецтва ( <g/> а їх <g/> , особливо в поезії <g/> , багато <g/> ) <g/> , відбиває кінецьімперський стан непевности <g/> , тривоги й розгардіяшу в людських душах <g/> , тепер дуже популярний жанр і серед авторів <g/> , і серед читачів <g/> .
doc#44 Тому статті цієї книжки <g/> , присвячені цим творам <g/> , як і загальним проблемам функціональної доби <g/> , зберігають своє значення як вияв одного з поглядів на те <g/> , що було ( <g/> таких поглядів може бути багато <g/> ) <g/> , і як голос у живій дискусії про те <g/> , що є. Я можу закінчити цей вступ тими самими словами <g/> , якими кінчалася передмова до першої черги критичних статтів і есеїв Юрія Шереха <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> : « <g/> Зміни в статтях мінімальні <g/> , і редактор дбав за збереження запаху доби <g/> .
doc#40 <p> Займенники скільки <g/> , стільки <g/> , кілька ( <g/> і багато <g/> ) відміняються за числівниковою відміною ( <g/> як числівники два — чотири <g/> ) і так само переносять наголос на закінчення <g/> . </p>
doc#81 <p> Викладав він недбало <g/> , не готуючися <g/> , хоч знав <g/> , напевне багато <g/> , але без найменшого намагання систематизувати те <g/> , що знав <g/> .
doc#32 Не було їх багато <g/> , але в Академії вони відігравали ролю закваски <g/> , що робить можливим перетворення тіста на хліб <g/> .
doc#81 Він лишився мислителем для свого народу <g/> , що є дуже багато <g/> , але все таки не все <g/> . </p>
doc#96 Після того чужинців не було надто багато <g/> , але коли вони з'являлися <g/> , вони були колонізатори <g/> .
doc#81 Було їх покищо не так багато <g/> , але можна було <g/> , зваживши стан на фронті <g/> , сподіватися на швидке поповнення <g/> , як воно й сталося <g/> .
doc#95 Старовини відтоді збереглося не надто багато <g/> , але Покровський собор-манастир і Успенський ( <g/> до цього собору добудовано в першій половині дев'ятнадцятого сторіччя величну ампірну дзвіницю <g/> , але за нею сама церква зберігає свій стиль козацького барокко <g/> ) <g/> .
doc#72 Цілковито підпорядковуючи свою творчість пропаґанді партійної лінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної вартости <g/> .
doc#74 Цілковито підпорядковуючи свою творчість про­паганді партійної пінії <g/> , члени цих організацій писали багато <g/> , але твори їхні не мали літературної вартости <g/> .
doc#73 <p> Наша проза вже може дуже багато <g/> , але їй бракує вирівняности <g/> , сказати б так <g/> , добрих манер <g/> .
doc#24 <p> І побутові деталі похорону в « <g/> Мелодрамі <g/> » з « <g/> добродушним чолов'ягою » -могильником <g/> , що просить на чай <g/> , з затоптуванням недокуреної цигарки в землю щойно викопаної могили <g/> , і те <g/> , що навіть уявні співрозмовники « <g/> Лялькового дійства <g/> , або повстання крови <g/> » повертаються з такої частої в побуті двадцятих років доповіді на тему « <g/> Наша дійсність і проблема статі <g/> » — і ще багато <g/> , багато тих рисочок не дають творові стати висушеною алегорією або абстрактною деклямацією <g/> , наближають його до землі <g/> , не приземляючи і не принижуючи <g/> , доводять <g/> , що твір склався не добором умовних ситуацій і персонажів до наперед вигаданих схем і тверджень <g/> , а глибоким і впертим вмислюванням у плин життя і намаганням не поза ним <g/> , а таки в самому ньому викрити <g/> , виявити внутрішню суть <g/> , органічний зміст <g/> . </p>
doc#77 І багато <g/> , багато іншого <g/> . </p>
doc#40 Плату йому давай більшу <g/> , роботи йому багато <g/> , бач <g/> , начальство йому одно <g/> , а він йому друге ( <g/> 22 <g/> ) <g/>
doc#81 Одного року <g/> , чи не 1939-го <g/> , я відвідав у Ялті Толю Носова <g/> , що повернувся з каторжних робіт <g/> , дістав посаду заступника директора музею в палаці еміра бухарського ( <g/> директором <g/> , що нічого не розумів <g/> , був <g/> , як звичайно <g/> , якийсь член партії <g/> , вся справжня праця лежала на заступникові <g/> , та її не було багато <g/> , бо в ті роки музеї старалися менше виставляти <g/> , щоб не зазнавати обвинувачень у пропаµанді февдальної або капіталістичної ідеології в доборі експонатів <g/> ) <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#81 А це було багато <g/> , дуже багато <g/> , бо життя її було від початку і до кінця життям матері <g/> .
doc#81 Те <g/> , що лишалося <g/> , а лишалося багато <g/> , було забране на знищення <g/> .
doc#24 І такий же характер має образ крізьхмарного проміння <g/> , що йде безпосередньо після образу фанфар — і ще багато <g/> , більшість образів твору <g/> . </p>