Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Як тонко контрастом згрубілого і здрібнілого наростка відтворено контраст між велетенським зростом і пещеним обличчям героя у фразі <g/> : « <g/> Лушня був широкоплечий парубище <g/> , високий <g/> , бравий <g/> , з хорошим панським линком <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .
doc#84 Як пухко вас збивають уранці <g/> !
doc#97 тут позаімперські культури <g/> . Але хто б наважився на таке блюзнірство супроти західніх культур <g/> ! </p><p> Як вірус СНІДу <g/> , як спірохета сифілісу можуть бути впізнані не лише з великомаштабних травматичних перетворень
doc#59 Як виразно видно бажання розвінчати героя <g/> ! </p>
doc#80 Другий малюнок з неї підписано цитатою <g/> , взятою з Мішле <g/> : " <g/> Як це сталося <g/> , що на цій землі може бути жінка <g/> , така покинена й така самотня <g/> ?
doc#81 ( <g/> Як і в технікумі <g/> , до першої групи на кожному курсі обирали найталановитіших і найуспішніших <g/> ) <g/> .
doc#40 Порядок речень виявляє певний значеневий зв'язок — у даному випадку розгортання оповіді в напрямі від загального ( <g/> повернення козака з Січі <g/> ) до конкретного ( <g/> Як саме він повертався <g/> ?
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Пам'яті С. Єсеніна <g/> » <g/> ) </p><p> Як можна логічно сполучити суперечності <g/> : </p><p> Вона жива і не жива </p><p> лежить у полі нерухомо <g/> ? </p>
doc#67 <p> Козак <g/> : </p><p> Тоді я буду додому вертаться <g/> , </p><p> Як буде щука з голубом кохаться <g/> , </p><p> Як Дніпро наш буде синє море пити Та буде хвилю насусп'ять котити <g/> …
doc#94 <p> Не нами дана <g/> ; чом ми вам Чурек же ваш та вам не кинем <g/> , </p><p> Як тій собаці <g/> ! Чом ви нам Платить за сонце не повинні <g/> ! </p><p> Справа <g/> , отже
doc#28 , </p><p> ( <g/> « <g/> Данте <g/> » <g/> ) </p><p> у спогадах про мітичний золотий вік <g/> , так поетично оспіваний у сонеті « <g/> Діва <g/> » <g/> : </p><p> І бачиться <g/> : гаї і тихі плавні </p><p> Спогадують ті золоті літа <g/> , </p><p> Як люд не знав ні спису <g/> , ні щита </p><p> І війни спали <g/> , дикі і безславні <g/> , – </p><p> то <g/> , нарешті <g/> , в єднанні з природою <g/> : </p><p> Отак би тут упасти край дороги <g/> , </p><p> Примкнувши вії <g/> , і хоча б на мить </p><p> Від псів гавкучих солодко спочить <g/> , – </p><p> ( <g/> « <g/> Суниці <g/> » <g/> ) </p><p> скрикує поет <g/> , опинившися в соняшному сосновому лісі <g/> . </p>
doc#28 Повинні минути бурхливі Wanderjahre <g/> , і як завершення і досконалість життя тоді приходить блаженний спокій <g/> : </p><p> А по весні приходить гоже літо <g/> , </p><p> Як хилиться і наливає жито </p><p> І спокій сходить з темносиніх бань <g/> …
doc#18 Ось порівняння <g/> , взяті лише з кількох сторінок <g/> : « <g/> Завзяття пом'якло в душі <g/> , Наче мокрая глина <g/> » <g/> ; « <g/> Ти ведеш нас у той Ханаан <g/> , мов до вовчої ями <g/> » <g/> ; « <g/> І лунав її рев <g/> , мов крутіж гураґан по долині <g/> » <g/> ; « <g/> Як кропива <g/> , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає <g/> , Як бугай <g/> , бодете пастуха <g/> , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти підеш до своєї мети <g/> , Як бидля в плуг нераде <g/> » <g/> ; « <g/> Наче кінь той здичілий <g/> , летиш У безодню з розгону <g/> » <g/> ; Єгова покинув тебе <g/> , « <g/> Як розтоптану красу змію <g/> , що здихає на шляху <g/> » <g/> ; « <g/> Тремтіло шакалів виття <g/> , Мов болючая рана <g/> » <g/> …
doc#84 парк попав <g/> , </p><p> Чи десь в селі між чумаків <g/> … </p><p> Нема нічого більш прекрасного <g/> , </p><p> Як сьогоднішній день <g/> . </p><p> Я не дожену його тут <g/> , </p><p> Кожного дня я зостаюсь ззаду </p><p> Тут
doc#18 <p> Подібні конфлікти між віршем і синтаксою <g/> , подібні збурення ритму надзвичайно характеристичні для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він до вас </p><p> Заговорить по-свому <g/> , </p><p> Заговорить страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p><p> Щоб в обіцянім краю лише </p><p> Старі кості покласти ( <g/> X <g/> ) <g/> . </p>
doc#28 не розстанусь з мрією моєю <g/> : </p><p> Став чоловік над чорною ріллею <g/> , </p><p> Як небо <g/> , гордий <g/> , сильний <g/> , як земля <g/> …
doc#28 <p> Але мовчать і місяць <g/> , і будови <g/> , </p><p> Панує ніч <g/> , і стежим ми самі <g/> , </p><p> Як в нас палають заклики любови <g/> , </p><p> Як таємничо стеляться розмови </p><p> Між білих вулиць сонної зими <g/> . </p>
doc#26 <p> І мертвого слова <g/> , </p><p> Щоб виливать журбу <g/> , сльози <g/> , — </p><p> відповідь про відданість безперспективній ( <g/> мертвій <g/> ) мові й літературі <g/> , про приналежність до тих <g/> , хто </p><p> Не одцуравсь того слова <g/> , </p><p> Що мати співала <g/> , </p><p> Як малого повивала <g/> , </p><p> З малим розмовляла <g/> . </p>
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Заклинаю вітер <g/> » <g/> ) </p><p> коли він передбачає її світле майбутнє — </p><p> у місті <g/> , і у селах </p><p> Життя розквітне <g/> , загуде <g/> , </p><p> А давнє слово на сторожі <g/> , </p><p> Напівзабуте слово те <g/> , </p><p> Як пишне дерево зросте </p><p> У дні співучі і погожі <g/> . </p>
doc#31 Як приклад такої боротьби Сталін наводив саме і виключно Хвильового <g/> .