Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#27 У листі до Шевченка ( <g/> 1858 <g/> ) він пише <g/> : « <g/> Тепер же сам бачиш <g/> , що панський вік кінчається <g/> , а людський починається <g/> » <g/> .
doc#26 У моєму двотомному виданні поезій Шевченка ( <g/> 1955 <g/> ) « <g/> Гайдамаки <g/> » коментовано так <g/> , що повстання 1768 р. « <g/> шляхетська Польща жорстоко придушила <g/> » ( <g/> с. 486 <g/> ) <g/> .
doc#81 З тих останніх мені пощастило тільки написати про Шевченка ( <g/> 48 <g/> ) <g/> , Черкасенка ( <g/> 247 <g/> ) і Олеся ( <g/> 275 <g/> ) <g/> .
doc#28 То вчується тон пушкінської елегії ( <g/> « <g/> Небо осіннє <g/> » <g/> , кінцівка « <g/> Коли летять <g/> » <g/> ) <g/> , то поруч забряжчать своєю бутафорією кричущі тони імажинізму <g/> : </p><p> На стелю неба чорного бика </p><p> Загнали змії сині та огняні <g/> , </p><p> І він лежить і той табун склика <g/> , </p><p> Що унизу темніє на полині <g/> , </p><p> ( <g/> « <g/> Гроза <g/> » <g/> ) </p><p> то зазвучить сміх поетичного жарту ( <g/> « <g/> Вітри і розталь <g/> » <g/> , « <g/> Не тане день <g/> » <g/> ) <g/> , то з'являться мотиви Шевченка ( <g/> « <g/> Не хижі заклики <g/> » <g/> ) або народньої пісні ( <g/> « <g/> Знов увечорі <g/> » <g/> , « <g/> Пісня <g/> » <g/> , « <g/> Хилиться сумно <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#97 Кониського ( <g/> 1897— 1901 <g/> ) я налічив уживань імени Ісаєва сім випадків <g/> , з лайливим епітетом — один ( <g/> « <g/> лиходійні вчинки <g/> » <g/> ) <g/> , У монографії Павла Зайцева <g/> , 1939 <g/> , друге видання ( <g/> перше <g/> , як відомо <g/> , не вийшло друком через воєнні події <g/> ) — 1955 <g/> , англійський переклад 1988 — попри трохи солодкавий тон і деяку застарілість <g/> , і досі <g/> , мабуть <g/> , найкращій біографії Шевченка ( <g/> Большакову вона <g/> , виглядає <g/> , лишилася невідома <g/> , хоч автор міг би довідатися про неї хоч би з книжки М. Шаґінян 1941 <g/> ) <g/> , — так от у Зайцева я налічив 4 згадки про Ісаєва <g/> , епітет тільки раз <g/> , і то не лайливий <g/> , а злегка зневажливий ( <g/> « <g/> молоденький прапорщик <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#15 Крім поданих уже вище дуже яскравих прикладів з по езій Шевченка ( <g/> див <g/> .
doc#81 Дисертація була про мову Шевченка ( <g/> звичайно ж <g/> , Т. Г. <g/> ) <g/> , і була вона дуже провінційна <g/> , дуже слабкенька й дуже відповідна до офіційних вимог <g/> .
doc#53 пішла за програмою Потебні <g/> , а не Куліша — Шевченка ( <g/> кажучи умовно <g/> , бо ж Буквар Потебні тоді не був надрукований і лишався невідомим <g/> ) <g/> .
doc#26 Натомість дуже і дуже варт було б витягти з таємних фондів <g/> , а може й перевидати <g/> , здійснені Єфремовим третій і четвертий томи академічного видання творів Шевченка ( <g/> листування і журнал <g/> ) з їхнім обсяжним <g/> , вірним фактам і об'єктивним коментарем-примітками <g/> .
doc#45 Вражає майже цілковита відсутність посилань на Шевченка ( <g/> мені трапилося єдине <g/> , побіжне <g/> , у примітці <g/> , при розгляді віршової метрики — Гол 108 <g/> ) <g/> .
doc#40 Ці форми <g/> , вживані ще в Шевченка ( <g/> Напр <g/> .
doc#36 В кабінеті вченого висів портрет Шевченка ( <g/> По- рудомінський <g/> .
doc#94 Подорож латинського <g/> , конструктивно змодифікованого libertas-свобОди затрималася в своїй повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> , перефразовуючи Шевченка ( <g/> у Шевченка цей образ стосується до України <g/> , але перенесення його на свободу не проти логіки Шевченкової творчости <g/> , бо Україну минулого й майбутнього він мислив якщо не в тотожності з свободою <g/> , то принаймні в дуже близькій сумежності <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Замість черевики в багатьох місцевостях уживають слова ботинки ( <g/> або патинки <g/> ) <g/> , засвідченого вже в Шевченка ( <g/> хоч літеретурна мова зберігає слово черевики <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Курилик читав Шевченка ( <g/> чи всього <g/> ?
doc#76 Шевченка <g/> ) <g/> , 1886. </p><p> Победоносцев Константин <g/> .
doc#9 Це такі слова <g/> , як спохвату <g/> , сливе <g/> , хапки <g/> , вашого ( <g/> двічі зустрічається в Шевченка <g/> ) <g/> , вобляги <g/> , уявки та ін <g/> .