Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Тому результат набагато поміркованіший <g/> , хоча використані засоби не менш революційні <g/> , особливо як на той час <g/> .
doc#3 Тому я дозволю собі нагадати про свої спостереження й висновки півсторічної давности <g/> .
doc#4 Тому ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) <g/> , Оксану Лятуринську ( <g/> « <g/> Півонії <g/> » <g/> ) <g/> , Маємо також образ через коротку цитату з їхніх творів <g/> .
doc#4 Тому й багато <g/> , здавалося б <g/> , суто інтимних поезій збірки якоюсь мірою психологічно пов'язані з образом України <g/> , точніше <g/> , з уявленням України людиною <g/> , що покинула свою землю в неповних вісімнадцять років і не поверталася туди протягом шістдесяти шістьох довгих літ <g/> .
doc#6 Тому краще було б символи і емблеми його об'єднати в одному надрядному терміні <g/> .
doc#6 Тому все в світі може взаємно вимінюватися одне з одним <g/> .
doc#6 Тому в Курилика його “ <g/> знаки <g/> ” — не тільки вияв його бачення світу <g/> , вони також засіб ідейного впливу <g/> , спрощено кажучи — “ <g/> пропаганди <g/> ” <g/> .
doc#6 Тому <g/> , зокрема <g/> , Курилик <g/> , стало виставляючися в галерії Айсікса в Торонто <g/> , що була осередком абстрактного малярства <g/> , ніколи не пішов до абстракцій сам <g/> , хоч з філософського погляду абстракція так само може вести до сутности <g/> , як і фігуративне відтворення світу <g/> . </p>
doc#6 Тому знавці й “ <g/> знавці <g/> ” мистецтва подеколи списували творчість Курилика на мистецтво примітива <g/> , призначене для тих <g/> , які на мистецьких проблемах і вартостях не розуміються <g/> .
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#9 Тому їхнє враження відмови галичан і те <g/> , що вони самі з неї практично сприйняли <g/> , легко передавалося іншим членам української суспільности <g/> , які може самі в Галичині й не бували <g/> . </p>
doc#9 Тому тут недоцільно зупинятися над цією термінологією <g/> .
doc#10 Тому скарги на те <g/> , що українські мовознавці не створили синонімічного словника <g/> , не зовсім слушні <g/> .
doc#10 Тому ці праці можна з однаковим правом розглядати і в цьому розділі і в розділі про досліди Курило з історії української мови <g/> .
doc#10 Тому не випадково у всіх її наукових працях вперемішку з посиланнями на славістів ми зустрінемо посилання на теоретичні мовознавчі праці <g/> .
doc#10 Тому в діалектології Курило була противником клясифікації говірок способом механічного переліку їх рис <g/> : “ <g/> Явище <g/> , характеристичне для одного діялекту <g/> , може бути більш чи менш відоме й у межах другого діялекту <g/> , де воно не є характеристичне <g/> ” <g/> , — зазначає вона ( <g/> 21 <g/> , 403 <g/> ) <g/> .
doc#14 Тому поезія Бажана <g/> , якщо оптимістична <g/> , то казенно <g/> , а поезія Лесича — не тільки філософія <g/> , а й розрада й підтрим самотньому <g/> .
doc#14 Тому поезія Лесича знає й чудо <g/> , — те <g/> , що ніколи не існувало в українській поезії УРСР <g/> .
doc#15 Тому і в Шевченка називні речення рясніші і застосування їх гнучкіше <g/> , ніж <g/> , приміром у Котляревського <g/> , над яким норми клясицистичної синтакси тяжіли ще до певної міри ( <g/> абстрагуюся тут <g/> , звичайно <g/> , від ступеня поетичної обдарованости <g/> ) <g/> .
doc#16 <p> Тому в дальшій частині статті ми не маємо наміру полемізувати з Донцовим <g/> .