Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 <p> </doc> </p><p> Віктор Петров <g/> , він же Віктор Бер <g/> , він же В. Домонтович ( <g/> але не « <g/> Віктор <g/> » <g/> , — він завжди протестував <g/> , коли Домонтовича називали Віктором <g/> , він казав <g/> : Домонто- вич — просто В. <g/> ) <g/> , народився 10 жовтня 1894 р. і зник 18 квітня 1949 р. Було це на римо-католицький Великдень <g/> .
doc#92 , 11 травня 1966 <g/> : « <g/> Свідчення Булаховського вирішально промовляє проти закидів Білодіда <g/> » <g/> . </p><p> В. <g/> , 7 листопада 1962 <g/> : « <g/> Якобсон відповідав <g/> , що він розмовляв з Булаховським на
doc#92 Мені навіть не довелося проситися в доповідачі <g/> , бо тогорічний провідник слов'янської секції <g/> , уже знайомий нам В. <g/> , сам мене запросив <g/> .
doc#92 Приміром <g/> , вигуки « <g/> Исключить <g/> » після виступу Білодіда <g/> , за Стендер-Петерсеном <g/> , почулися « <g/> з усіх боків <g/> » <g/> , за В. <g/> , це був « <g/> малий <g/> , але голосний хор голосів <g/> » <g/> , за Е. <g/> , « <g/> малий дзюркіт ( <g/> ripple <g/> ) » <g/> .
doc#92 Одного дня випадково зустрілися троє — він <g/> , я і Франсіс В. <g/> , що викладав у Каліфорнійському університеті в Берклі ( <g/> частина Сан-Франсіско <g/> ) <g/> .
doc#92 Було неможливе листування з Якобсоном <g/> , стало неможливим — з Е. Лишався третій член Комітету американських славістів — Д. В. 12 червня я написав до нього <g/> : « <g/> Які б не були мої почуття <g/> , я не збирався робити жадної " <g/> революції” і відмовляюся від претенсії брати участь у славістичному конгресі <g/> .
doc#15 Freilich weisen auch sie eine Annäherung an die unpersönlichen Konstruktionen darin auf <g/> , dass in ihnen der Dativ der handelnden Person vorliegt oder möglich ist <g/> , eine possessive Konstruktion aber unmöglich ist <g/> , z. В. <g/> : „I ptaśkam volja <g/> " - <g/> , Auch für die Vögel die Freiheit' ( <g/> T. Sevcenko <g/> ) <g/> .
doc#40 Die Verba reflexiva in den slavisdien Sprachen <g/> , Гайдельберґ <g/> , 1924 і В. Havränek <g/> .
doc#12 V Б 1 <g/> , 2 <g/> , 3 <g/> , 5 <g/> , 7 <g/> , 8 <g/> , В. </p><p> IX <g/> .
doc#45 Spomeni mojega života <g/> , 11. Беоґрад <g/> , 1934 </p><p> 58. В. L. Whorf <g/> .
doc#72 Маркусь В. Mayo Р. J. — 107 </p><p> Papierzynska-Turek Miroslawa — 141 <g/> , 142 <g/> , 147 Parry Clive —140 Pilinski M. див <g/> .
doc#15 В останньому виданні своєї граматики російської </p><p> мови В. А. Богородицький <g/> , наскільки можна судити з короткого абзаца <g/> , де подано відповідний приклад <g/> , не знає називних речень як особливого типу висловлення <g/> . </p>
doc#15 <p> Deutsch von Erwin Koschmieder </p><p> Цитована література </p><p> БОГОРОДИЦКИЙ В. А. </p><p> Общий курс русской грамматики ( <g/> Из университетских чтений <g/> ) <g/> .
doc#76 <p> Нью-Йорк <g/> , травень <g/> , 1993 Цитована література </p><p> Глущенко В. А. Період східнослов'янської мовної єдності в працях О. О. Шахматова <g/> .
doc#92 Можна згадати <g/> , що вона зустріла співчуття третього члена Якобсонової « <g/> великої трійки <g/> » — В. Але це співчуття виявилося тільки в листах до мене <g/> , і ніякого резонансу воно не мало <g/> .
doc#72 Але дискусії збудили громадське зацікавлення і цілком можливо <g/> , що журналістична полеміка <g/> , розпочата Струве <g/> , якоюсь мірою пов'язана з дебатами в Думі <g/> , де консервативний депутат В. Александров так підсумував вагу проблеми рідної мови в школі <g/> : “ <g/> Ми переконані <g/> , що від тієї чи тієї розв'язки даного питання залежатиме <g/> , чи буде Росія єдиною та великою неподільною державою <g/> , чи піде шляхом автономії <g/> , унії та федерації <g/> ” ( <g/> Стеногр <g/> .
doc#72 Більшовицький лідер В. Антонов-Овсєєнко оцінював число оборонців Києва у 20 тисяч <g/> , а справді їх було значно менше ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 279 <g/> ) <g/> .
doc#72 У першому проекті київської записки В. Антонович зайшов аж так далеко <g/> , що писав <g/> : “ <g/> Народність ця цілковито позбавлена інстинкту державности <g/> ; вона не тільки не становила окремої держави <g/> , але добровільно відхилила створення такої <g/> , навіть тоді <g/> , коли історичні обставини давали на це можливість <g/> ” ( <g/> Антонович 283 <g/> ) <g/> .
doc#9 Незалежно від цих фінансувань Громади були в Галичині тоді й інші представники української інтелігенції <g/> , як-от І. Нечуй-Левицький <g/> , В. Антонович та ін <g/> .
doc#45 На неї склалося три сторінки впровідних завваг та п'ятдесят кілька сторінок старого тексту <g/> , предмет дослідження цілком невтральний <g/> : " <g/> Малорусские домашние лечебники XVIII в." </p><p> А втім <g/> , одна фраза в листі до Ягіча ( <g/> листопад 1880 <g/> ) дозволяє припустити <g/> , що Потебня був у курсі діяльности Громади і її неофіційного лідера В. Антоновича <g/> : " <g/> Еще неизвестно <g/> , возвратится ли Антонович из заграницьі на своє место <g/> , не знаю <g/> .