This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | <p> Л. А. Булаховський характеризує називні речення як " <g/> форму <g/> , взагалі кажучи <g/> , непитиму " <g/> прозаїчній мові <g/> " <g/> , де майже виключно ( <g/> за винятком <g/> , головним чином <g/> , кличних зворотів <g/> ) панує форма-розповідь <g/> " <g/> , а в іншому місці кидає натяк на те <g/> , що сфера їх застосування - особливі сфери мови ( <g/> " <g/> поетичний язик та інш <g/> . |
doc#40 | Систему порушують тільки впливи наголосу <g/> , про які вже говорено вище ( <g/> форми гріха і труда ( <g/> поруч труду <g/> ) збережені під церковнослов'янським впливом <g/> ) <g/> , а також два слова матеріяльного неоформленого значення всупереч загальній нормі мають закінчення -а <g/> : хліба <g/> , вівса <g/> . |
doc#40 | <p> З другого боку <g/> , замість першої особи множини подеколи вживається теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> те <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> те <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | <p> Прислівники цього типу мають спільні з прикметниками ( <g/> § 44 <g/> ) форми ступенювання <g/> , що нормально закінчуються на -е <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | <p> без + форма родового відмінка <g/> : безвісти <g/> , без жалю <g/> , безпуття <g/> … </p> |
doc#65 | , " <g/> arbol <g/> " " <g/> дерево <g/> " <g/> , з латинського " <g/> abor <g/> " або " <g/> peluqueria <g/> " " <g/> голярня <g/> " <g/> , форми такі зовсім нормальні і ані найменнюю мірою не сприймаються як вульґарні <g/> } <g/> . |
doc#40 | Наприклад <g/> , форма будучи вже майже ви- тиснена з ужитку формою бувши <g/> . |
doc#40 | Завжди узгоджуючися з іменником <g/> , форми прикметника не мають самостійного значення <g/> , вони не повинні бути яскравими <g/> , виділятися <g/> ; їхня роля <g/> , — сказати б так <g/> , — « <g/> якнайскромніше <g/> » виявляти своє узгодження з іменником <g/> . </p> |
doc#40 | Форми ці в займеннику надають мові трохи фамільярного або емоційного взагалі забарвлення <g/> . </p> |
doc#53 | Форма для гістя ( <g/> 8 <g/> , 438 <g/> ) <g/> , напевне <g/> , друкарська помилка <g/> . |
doc#40 | Форми з е в більшості цих слів зберігаються ще в південно-західніх говірках <g/> . </p> |
doc#40 | Форми числа <g/> , роду тощо ніякого граматичного значення при керуванні не мають <g/> . |
doc#40 | форму підскоче в прикладі з Квітки-Ос- нов'яненка <g/> , поданому в а <g/> ) <g/> . |
doc#40 | <p> Цій тенденції обмежитися на двох формах числівників цієї групи <g/> : формі називного відмінка і одній-єдиній формі для всіх непрямих відмінків відповідає норма вживання цих числівників у реченні <g/> . |
doc#40 | Рішуче переважають форми на -о <g/> ; форми на -е усталилися від деяких прикметників <g/> , що мають безнаросткові іменники на -о <g/> , очевидно <g/> , порядком уникання гомонімії <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | При цьому легко помітити <g/> , що форми чоловічого роду ( <g/> і відповідно жіночого <g/> ) творять звичайно назви осіб <g/> , а форми середнього роду — назви абстрактних і збірних понять <g/> . |
doc#40 | <p> Усі ті випадки <g/> , коли підмет виражений числівником з іменником або формою іменника <g/> , залежною від ( <g/> відсутнього <g/> ) числівника <g/> , це випадки складеного підмета <g/> . |
doc#40 | Мовець оповідає тут про свої переживання <g/> , але форми особи ніби переносять їх на слухача <g/> . </p> |
doc#15 | Надання їм функцій речення полегшувалося тим <g/> , що такі пагони речення зустрічали підтрим в тих аналогічних формою конструкціях <g/> , які з самого початку становили речення ( <g/> рештки субстантивних конструкцій тощо <g/> ) <g/> . |
doc#40 | У наслідок цього вони плутаються <g/> , і аналітичні форми продираються й туди <g/> , де можна було б чекати форми з наростком - ш- <g/> , напр <g/> . |