Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Хоч його книжка “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” — про шукання й знайдення релігії й Бога <g/> , а не про малярство як таке <g/> , читаємо в ній <g/> : “ <g/> Я був професійний мистець <g/> , через те мусів оцінювати й творити красу <g/> ” ( <g/> 143 <g/> ) <g/> , тому вій зацікавлений у “ <g/> внутрішній істоті речей —їхньої ваги <g/> , твердости чи м'якости <g/> , їхній поверхні і т. д.” ( <g/> 138 <g/> ) <g/> .
doc#12 У прикметниках на -ний <g/> , -ній можливі вагання <g/> , тому подаємо перелік головніших з них <g/> . </p>
doc#57 Мабуть <g/> , тому тут вибрано не форми <g/> , що вдираються в оточення і протистоять йому <g/> , як у Тандер-Беї й Тіндалі <g/> , і не круглі форми <g/> , що вміщують церкву в міське довкілля <g/> , а форму спокійну <g/> , заокруглену в пляні ( <g/> церква становить ніби півколо <g/> ) <g/> ; тому підвищення даху в напрямі до надвівтарного центру йде кількома наворотами <g/> , але сам центр позначений динамічною групою п'ятьох веж трикутньої структури <g/> , що хоч окремі <g/> , зливаються в один комплекс <g/> , у єдність <g/> .
doc#40 Алохронізми типу підсудок або таборянин нормально синонімів не мають <g/> , тому їх можна назвати позасинонімічними алохронізмами <g/> . </p>
doc#81 Може <g/> , він чув про мене добру думку від Булаховського ( <g/> якого він громив <g/> , назвавши свій виступ проти його « <g/> Основ мовознавства <g/> » « <g/> Основи буржуазного мовознавства <g/> » <g/> ) <g/> , може <g/> , тому <g/> , що моє прізвище кінчалося на -ов <g/> , може <g/> , тому <g/> , що я працював у комуністичному інституті <g/> , може <g/> , тому <g/> , що він бачив заочні лекції з української граматики <g/> , що виходили з моєю участю під редакцією Догадька <g/> .
doc#40 <p> На старшій стадії розвитку форм майбутнього часу з -му затрималися деякі наші південно-західні і карпатські говірки <g/> : в них -му ще має окремий наголос <g/> , тому при однорядності може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> .
doc#72 До даних про зростання числа українців у партії треба ставитися обережно <g/> : тоді українців нерідко просували вгору швидше <g/> , ніж неукраїнців <g/> , тому не один кар'єрист міг назватися українцем <g/> , не будучи ним справді <g/> .
doc#12 : „Він прийде <g/> , тому що зацікавлений“—„Він прийде тому <g/> , що зацікавлений“ <g/> . </p>
doc#69 Та це не пропозиція <g/> , тому що тепер це вже було б насильством над мовою <g/> . </p>
doc#40 <p> У соціятивному підметі присудок стосується до обох членів підмета <g/> , тому природно вживати його в множині <g/> , як це є і в поданому прикладі <g/> .
doc#40 Але всі ці ознаки <g/> , крім хіба перших двох <g/> , нерідкі і в українських словах <g/> , тому вони вказують тільки <g/> , що слово <g/> , яке їх має <g/> , може бути чужого походження <g/> , але не конче ним є. </p><p> Щодо морфологічних ознак <g/> , то до певної міри ознакою чужомовности може бути наявність чужих афіксів ( <g/> -ція <g/> , -ура <g/> , -орія <g/> , -итет <g/> ) <g/> , але <g/> , як ми вже бачили <g/> , вони подеколи вживаються і при творенні неологізмів від наших коренів <g/> .
doc#63 Шановні автори пробачать мені спрощення <g/> , — алеж я підкреслив <g/> , що деклярації мене зараз не цікавлять <g/> , тому я і дозволяю собі тут спрощення <g/> . </p>
doc#53 <p> Відчитання тексту Потебні в виданні цих пісень ( <g/> або коректа <g/> ) не завжди певне чи уважне <g/> , помилок у відчитанні чи в друку чимало <g/> , тому висновки ортографічного або фонетичного характеру можна робити лише обережно й із застереженнями <g/> .
doc#40 , тепер нема підсудків <g/> , це слово <g/> , як і поняття <g/> , не належать до нашої доби <g/> ; з другого боку <g/> , витворене на еміграції в Німеччині слово таборянин окреслює поняття <g/> , якого перед тим не існувало <g/> , тому воно не стало зовсім нормальним <g/> .
doc#73 Тому це означає не повторення минулого і не спрощення <g/> , а дальше піднесення <g/> .
doc#27 Тому не було mal ä propos почати цей розділ епіграфом з Пушкінського роману <g/> .
doc#80 Тому ставлення до неї байдуже <g/> .
doc#59 Тому Іринові <g/> , яким він себе робив <g/> . </p>
doc#40 <p> Тому в цьому нашому курсі не стоїть завдання вилічувати правила пунктуації <g/> , як у курсі фізики не вилічуються правила поводитися з </p><p> автом <g/> .
doc#40 Тому можна думати <g/> , що тенденція зрівнювати знахідний відмінок з родовим <g/> , яка частково виявляється в іменниках ( <g/> § 37 <g/> ) <g/> , свій перший поштовх дістала в відміні займенників <g/> . </p>