Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 Де вам до того <g/> !
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#72 Крім того <g/> , в параграфі 7.2 читаємо <g/> : “ <g/> Походження <g/> , віросповідання <g/> , стать чи національність не можуть бути причиною обмеження його [ <g/> польського громадянина <g/> ] прав <g/> ” <g/> , що одначе обмежувалося в параграфі 10 <g/> : “ <g/> Ніяка діяльність не може провадитися всупереч потребам держави <g/> , як вони зформульовані в законі <g/> .
doc#9 <p> А крім того <g/> , в ці роки незмірно зростають і легальні персональні зв'язки з Галичиною <g/> .
doc#12 , простіть <g/> , певно <g/> , напевне <g/> , звичайно <g/> , безперечно <g/> , безумовно <g/> , безсумнівно <g/> , звісно <g/> , зрозуміло <g/> , немає сумніву <g/> , відома річ <g/> , видима річ <g/> , певна річ <g/> , дійсно <g/> , либонь <g/> , мабуть <g/> , здається <g/> , можливо <g/> , припустимо <g/> , будь певен <g/> , очевидно <g/> , видно <g/> , як-не-як <g/> , розуміється <g/> , на мій погляд <g/> , по-моєму <g/> , на мою думку <g/> , кажуть <g/> , мовляв <g/> , я думаю <g/> , поперше <g/> , кінець-кінцем <g/> , нарешті <g/> , отже <g/> , одне слово <g/> , виходить <g/> , правда <g/> , навпаки <g/> , проте <g/> , а втім <g/> , загалом <g/> , власне <g/> , наприклад <g/> , крім того <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , взагалі беручи <g/> , між іншим <g/> , нівроку тощо <g/> , коли ці слова виступають як вставні <g/> , напр <g/> .
doc#84 Свідомим зусиллям вона може якоюсь мірою вирвати свою мисль <g/> , своє почуття з кола бігу сучасности ( <g/> до певної міри <g/> , — бо мав рацію Геґель <g/> , казавши <g/> , що коли хто тікає <g/> , то шлях його наперед визначений шляхами того <g/> , від кого він тікає <g/> !
doc#63 Його цікавить тільки його ракурс до всього цього — і ракурс його героїв до загальноприйня того <g/> , до визнаного <g/> .
doc#40 Займенник ти <g/> , змінюватиме своє значення залежно від того <g/> , з ким говорить мовець <g/> .
doc#40 Часто буває <g/> , що той самий наросток має кілька з цих значень <g/> , що залежить як від того <g/> , з якого слова твориться прикметник <g/> , так і від того <g/> , до якого іменника він стосується <g/> .
doc#40 У двох перших випадках це залежить від того <g/> , до якого іменника стосується прикметник <g/> , в останньому — від того <g/> , з якого іменника він витворений <g/> .
doc#40 Крім того <g/> , займенник самий може мати наголос на останньому складі <g/> , як той ( <g/> самого <g/> , самому <g/> ) <g/> .
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .
doc#30 Крім того <g/> , звідти близько до цивілізованих країн <g/> . </p>
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#81 Крім того <g/> , мене не вабила нова марксистська філософія та й спекулятивне мислення взагалі <g/> . </p>
doc#40 Часто <g/> , правда <g/> , це порушене тим <g/> , що українська мова пересунула місце наголосу ( <g/> отара <g/> , кобза <g/> , локша <g/> , йолоп <g/> ) або провела звукові зміни ( <g/> комиш <g/> , чобіт замість камиш <g/> , чобот <g/> ) <g/> ; крім того <g/> , може бути <g/> , правда <g/> , в поодиноких випадках <g/> , що ці ознаки випадково трапляться і в слові іншого походження ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Те саме буває в дієслові ( <g/> розіп'ясти — ( <g/> розї <g/> ) пне <g/> , де <g/> , крім того <g/> , викидається кінцеве -с- основи <g/> , а також у дієслові взяти <g/> , де <g/> , крім того <g/> , між с і з вставляється -і- ( <g/> діялектно -о- <g/> ) <g/> : візьме ( <g/> возьме <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Крім того <g/> , певну ролю відіграє тут порядок слів <g/> : якщо дієслово стоїть безпосередньо після іменника <g/> , залежного від числівника <g/> , воно частіше ставиться в множині <g/> , як це видно й з попередніх прикладів <g/> .
doc#80 З одного боку <g/> , вони дають пластичний образ того <g/> , про що говориться <g/> .
doc#40 Крім того <g/> , слово в українській мові здебільшого має або може мати свій наголос і при тому тільки один <g/> ; хоч <g/> , правда <g/> , є категорії слів <g/> , що не мають наголосу або мають кілька наголосів <g/> , так що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> .