Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 <p> Після здобуття першого порогу легшим здається другий <g/> , поріг ненависти <g/> .
doc#16 <p> Після таких цитат легко зрозуміти <g/> , чому большевики в своїй антиукраїнській пропаганді найохочіше послуговуються саме ім'ям Донцова <g/> : ніяка їхня пропаганда не вигадає проти українського визвольного руху й української визвольної ідеї нічого більш компрометуючого <g/> , ніж ця гістерика людини <g/> , що втратила всякі зв'язки з ґрунтом <g/> , з народом і хоче надолужити це цинізмом ката <g/> , фанатизмом касти « <g/> апостолів <g/> » — інквізиторів <g/> . </p>
doc#40 <p> в. Посильні частки аж <g/> , бо <g/> , же ( <g/> після голосних ж <g/> ) <g/> , то <g/> , таки <g/> , так <g/> , та <g/> , і <g/> , не <g/> , ну <g/> , но <g/> , все <g/> .
doc#72 Літературна мова українців Закарпаття і Східної Словаччини ( <g/> після 1918 <g/> ) <g/> .
doc#47 Єронима ( <g/> після Св <g/> .
doc#12 : Шіллер <g/> , Тіроль <g/> , Корінт <g/> ; </p><p> ґ <g/> ) після всіх приголосних <g/> , перед голосними і перед й <g/> , при чому чуже іа передаємо ія <g/> , чуже іе—іє <g/> , чуже іо—іо <g/> , чуже іи—ію ( <g/> але у власних назвах також іу <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#72 Кількість підручників ще збільшилася в роках 1929-31 <g/> , після публікації правил правопису ( <g/> 1929 р. Див <g/> .
doc#0 Це були він сам <g/> , Іван Майстренко — многолітній боротьбіст — лівий антинацист <g/> , після його приїзду — Н. Молодші <g/> , звичайно <g/> , поети-початківці ( <g/> і <g/> , мабуть <g/> , екс-комсомольці <g/> , яких Довгаль витяг із рабства — Василь Онуфрієнко з жінкою Марусею <g/> , Всеволод Біленко <g/> ) <g/> , таких прав не дістали <g/> , їхня праця була технічна <g/> .
doc#47 <p> Трагічні комплекси накладалися один на один <g/> : комплекс чорної молодости під нагаєм батька <g/> , після смерти матері <g/> , комплекс <g/> , якого вона так боялася <g/> , що воліла про нього навіть не говорити <g/> ; травма втрати близьких — Чирського <g/> , Ольжича <g/> , пізніше Маланюка <g/> ; повна втрата першої батьківщини <g/> , Волині <g/> , і другої <g/> , прийнятої <g/> , Чехії <g/> ; розчарування в українській еміграції <g/> ; нарешті <g/> , неспроможність прийняти Америку й неможливість її покинути <g/> , — усе це створило нестерпну атмосферу повного відчуження <g/> . </p>
doc#81 На піяніно не було грошей <g/> , а далі <g/> , після квартирного « <g/> ущільнення <g/> » <g/> , як це тоді звалося <g/> , просто не було місця <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#59 Цупкі й сильні <g/> , вони не поведінку свою визначають філософією <g/> , а хіба філософують ( <g/> зрідка <g/> , після доброго обіду <g/> ) відповідно до своєї поведінки <g/> .
doc#81 Я бігав по клініках і лікарнях <g/> , проходив після довжелезних черг усякі аналізи <g/> , після невдалого лікування « <g/> нормальними <g/> » лікарями переключався на гомеопатів <g/> , але й це мало допомагало <g/> , поки я не натрапив на рудого лікаря з незвичайним у нас прізвищем Руссо <g/> , який зумів переломити мій коліт <g/> , після чого вдалося зліквідувати й зачатки туберкульози <g/> .
doc#79 Найменше відхилення від звичного стає подією <g/> : сусід убив курку <g/> , після рясного іменинного частування кум заблудив на своїй же вулиці <g/> .
doc#81 Не києм то палицею <g/> , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в другій клясі гімназії як домашнє завдання <g/> .
doc#81 Виглядає <g/> , що стомлений примусовою кухнею Микитенків-Корнійчуків і їм подібних <g/> , після навали російських п'єс і напівросійського « <g/> Талану <g/> » М. Старицького Крушельницький згадав традиції Курбаса і на нуту його тоді ще занедбаного <g/> , а тепер добре забутого « <g/> Золотого черева <g/> » у товаристві сталих Курбасових співробітників у музиці і в оформленні — Ю. Мейтуса й Вадима Меллера вирішив створити виставу ліричного характеру і <g/> , як це звалося в « <g/> Золотому череві <g/> » <g/> , « <g/> звукового пейзажу <g/> » <g/> , — очевидно дуже помірковано і без разючих експериментів <g/> .
doc#15 <p> Чи зустрічалися випадки вживання називних речень <g/> , подібні до наведених вище чотирьох прикладів <g/> , після Шевченка <g/> ?
doc#40 У першому випадку вони показують звичайно <g/> , що мовець ототожнює час дії <g/> , показаної дієсловом <g/> , з часом розмови ( <g/> Я хочу знати — тепер <g/> , у той період часу <g/> , до якого належить і саме висловлення <g/> ) <g/> ; у другому вони показують <g/> , що час дії наступить пізніше <g/> , після розмови ( <g/> Я захочу знати — колись <g/> , у майбутньому <g/> ) <g/> .
doc#47 У пізніших <g/> , після « <g/> Туги <g/> » <g/> , поезіях Лятуринської їх уже взагалі не буде <g/> . </p>
doc#45 Крига рушила 1887 р. <g/> , після того як у журналі надруковано коротку нотатку Н. С ( <g/> умцова <g/> ) " <g/> По поводу тридцатилетия служебной деятельности А. А. Потебни ( <g/> в Харківському університеті <g/> ) " ( <g/> XVIII <g/> , 567-572 <g/> ) <g/> .