Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Другою і останньою фресковою працею Курилика <g/> , виконаною вже в останній рік його життя <g/> , були три панелі в каплиці св <g/> .
doc#6 Захлинання працею <g/> , спроби самогубства <g/> , невідступна візія неминучої атомової катастрофи <g/> , постійний наголос на прояви жорстокости людини й природи та минулих і прийдешніх стихійних лих <g/> , — пожеж <g/> , сарани <g/> , природних катаклізмів у його творах роблять відповідь непевною <g/> . </p>
doc#10 <p> Досить порівняти з цього погляду праці Ганцова з “ <g/> Во- сточнолужицкое наречие <g/> ” Щерби <g/> , з одного боку <g/> , і з найти- повішою діялектологічною працею Шахматова “ <g/> Описание Лекинского говора <g/> ”23 <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , щоб одразу побачити <g/> , як близько стоїть Ганцов до першого і як рішуче відмінний від другого <g/> . </p>
doc#10 <p> Її інтерес до українсько-румунських мовних зв'язків засвідчений її працею над молдавською діялектологією <g/> , де вона між іншим зазначає ( <g/> 22 <g/> , 216 і 217 <g/> ) <g/> , що характер наголосу у молдавських говірках такий же <g/> , як у південнозахідніх українських <g/> , — обставина <g/> , що може багато важити для загальної концепції Курило <g/> .
doc#24 Сьогодні — це безмежні простори <g/> , цілинні перелоги <g/> , що волають за працею <g/> , за творчою силою людини <g/> , як жінка <g/> , що готова зачати <g/> , покірно стеляться вони перед чоловіком <g/> .
doc#51 <p> 3. Історія і діялектологія </p><p> „Очерк звуковой истории малорусского наречия <g/> ” П. Житецького ( <g/> 1876 <g/> ) уже для свого часу був працею дилетантською <g/> .
doc#53 Завданням своїм і свого покоління він уважав — розробляти українську тематику й проблематику ( <g/> що аж ніяк не заходило в суперечність із працею над славістичними темами в широкому сенсі слова <g/> ) і плекати живу українську мову <g/> , тим готуючи підвалини для її майбутнього функційного збагачення <g/> .
doc#74 Відвідавши Академію 1927 року й познайомившися ближче з її працею <g/> , він наказав усунути двох академіків <g/> : К.Харламповича і Ф.Мищенка <g/> .
doc#80 У творах про Костомарова й Куліша 1929—1930 років автор спирався переважно на документальні матеріяли <g/> , видані і невидані <g/> , що стояло в зв'язку з його працею над дисертацією <g/> , яку він оборонив 1930 року і яка була видана окремою книжкою <g/> : Петров Віктор <g/> .
doc#10 Правописної комісії <g/> , то решта праць Ганцова виразно поділиться на дві групи <g/> .
doc#10 Сюди належать її праці 7 <g/> , 12 <g/> , 16—18 <g/> , 20 <g/> , 21 <g/> , 25 <g/> , 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріал для цих праць <g/> , то <g/> , з другого боку <g/> , відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання <g/> .
doc#10 Загалом одначе вплив Потебні панує <g/> , і це проявляється не тільки в тому <g/> , що Потебня найчастіше цитується на сторінках ( <g/> 5 <g/> ) і інших праць Курило на синтаксично-стилістичні теми <g/> , не тільки в тому <g/> , що ( <g/> 5 <g/> ) власне <g/> , кінчається цитатами з Гумбольдта й Потебні <g/> , а і в тому <g/> , що Потебня визначив головне в підході Курило до явищ української мови <g/> , а також дав глибоко опрацьоване історичне тло для її зауваг щодо сучасної мови <g/> .
doc#10 Він почав новий етап у розвитку української описової діялектології <g/> , внеможлививши на майбутнє появу дилетантськи-безпорад-них описів окремих говірок <g/> , типу <g/> , приміром <g/> , численних праць І. Верхратського <g/> . </p>
doc#10 <p> У цьому розділі я зупинюся тільки над ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , бо ця праця <g/> , поперше <g/> , занадто щільно зв'язана з спостереженнями Курило в Хоробричах <g/> , а подруге <g/> , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному розділі <g/> , бо вона — єдина праця Курило <g/> , зв'язана з проблемами історії білоруської й російської мов <g/> , а не української <g/> . </p>
doc#10 Одначе значення цих праць Курило годі перецінити <g/> .
doc#10 далі <g/> ) раз-у-раз трапляються на сторінках її праць <g/> , — явище <g/> , що його не знайдемо в такій мірі ні в Таирова <g/> , ні в Сімовича <g/> , ні в Бузука <g/> , ні в переважної більшосте українських славістів того часу <g/> .
doc#25 Після того <g/> , як вони були висловлені <g/> , появилося кілька дуже солідних і бистроумних праць на цю тему — згадати хоч би Шахматова і Ґ.Вернадського <g/> .
doc#40 <p> З чужомовних праць найбільший інтерес мають <g/> : </p><p> Ch <g/> .
doc#40 <p> Про синтаксичні фігури новітніх праць дуже мало <g/> .
doc#43 Людина він розумна і освічена <g/> , але все таки діяч релігії <g/> , засновник чи прихильник певної норми життєвої поведінки <g/> , учитель великою і малою літерою написаний <g/> , але я не бачу його наукових праць <g/> , і я сумніваюся <g/> , чи він будь-коли їх писав <g/> . </p>