Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 З рота йому раз-по-раз летіла слина <g/> , а поскільки я сидів першим до нього <g/> , мені доводилося інколи витирати обличчя і сторінку конспекту <g/> , що я писав ( <g/> у російському перекладі <g/> ) <g/> .
doc#62 Це не цілісний образ <g/> , не в усьому адекватний ( <g/> листи - це компроміс між тим <g/> , хто пише <g/> , і тим <g/> , до кого пише <g/> ) <g/> , але риси образу не можуть не виявитись <g/> . </p>
doc#81 Я лежав і читав <g/> , захлинаючися від насолоди й страху одночасно <g/> , цей памфлет <g/> , повний злоби ( <g/> і водночас нерозуміння того <g/> , про що він пише <g/> ) <g/> , і моє вдоволення посилювалося присутністю мого долішнього сусіда <g/> .
doc#19 А Мова працює <g/> , пише <g/> , і не тільки пише <g/> , а безконечно виправляє написане <g/> , переробляє <g/> , шліфує <g/> , складає нові редакції — « <g/> перешаталтовує <g/> » або знищує <g/> , « <g/> шарпає <g/> » <g/> , за його словами <g/> , вже написане <g/> .
doc#81 Тоді не треба буде писати <g/> , чого не думаєш <g/> , тільки дечого не писати <g/> , а буде все таки перша зачіпка в Києві <g/> … </p>
doc#97 Не про провини Автора я тут писав <g/> , а про його біду <g/> .
doc#81 Людина сідає за писемний стіл <g/> , щоб писати <g/> , або за друкарську машинку <g/> , щоб друкувати <g/> .
doc#40 Все це дієслова доконаного виду <g/> , але ми не маємо права розглядати їх як доконані форми дієслова писати <g/> , бо вони всі мають своє самостійне значення <g/> .
doc#23 Про що б ці поети не писали <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой — їхнє я. Відмінність Петренка — передусім у живих зв'язках з фолкльором <g/> , але ці зв'язки не були зовсім чужі ані Козлову <g/> , ані Бенедіктову13. </p><p> Романтика загальників не почалася одначе ні Козловим <g/> , ні Бенедіктовим <g/> .
doc#84 Націоналізм виховує усюди новий тип українця <g/> , що відрізняється од усіх попередніх — вірою у нову велику місію України <g/> » <g/> , — коли він це писав <g/> , він був з живими і широкочолими <g/> .
doc#65 <p> Мушу вибачитися перед читачами <g/> : через коректорський недогляд прізвище автора статті <g/> , що про неї тут пишу <g/> , зазнало перекручень <g/> .
doc#12 „День“ ( <g/> у газеті <g/> ) <g/> ; але після усталених скорочених назв установ і організацій і після усталених скорочених позначень метричних мір крапки не пишемо <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Коли до одного іменника стосується два-три прикметники <g/> , що окреслюють предмет з різних поглядів <g/> , ці прикметники не вважаються за однорядні слова <g/> , й коми між ними не пишемо <g/> , напр <g/> .
doc#72 інтелігентний чи півінтеліґентний українець не чув і не бачив граматики української мови <g/> , але черпав зразки тої мови просто з живого джерела <g/> ” ( <g/> Франко 337 <g/> ) <g/> ; і з прямолінійністю Нечуя-Левицького А. Кримський аж у 1922 р. <g/> : “ <g/> Отак <g/> , як говорить простий народ на Україні — так треба точка-в-точку й писати <g/> , не поступившись будь- якими особливостями його мови та не приносячи їх у жертву для спільнослов'янського взаємного зрозуміння <g/> ” ( <g/> 274 <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Леся Українка <g/> , звернувши увагу на це явище <g/> , дошукується його причини ( <g/> 1893 <g/> ) <g/> : “ <g/> Не знаю <g/> , чим се об'яснити <g/> , тільки галичани краще говорять <g/> , ніж пишуть <g/> , а українці краще пишуть <g/> , ніж говорять <g/> .
doc#30 Інакше кажучи <g/> , В ДЕТСКОМ ВОЗРАСТЕ НАЗИВАВ Я ТАКЕ4 національно-органічним стилем <g/> , потім того відцурався <g/> , чи можна таким стилем писати <g/> , приміром <g/> , війну з блатняками <g/> , — не певний <g/> , але душа радіє5 <g/> …
doc#68 Автор бо вбирає читача в те <g/> , про що пише <g/> , робить його співучасником авторського світобачення й настрою <g/> .
doc#52 У статтях про це не пишуть <g/> , рідко в прозі <g/> , трохи більше в поезіях <g/> .
doc#34 Але чим більше вони про неї говорять і пишуть <g/> , тим більше вони втрачають уявлення її <g/> .
doc#81 Якщо я це все таки пишу <g/> , то не тому <g/> , щоб себе увічнити <g/> , а тому <g/> , що поки я живий <g/> , я дію <g/> .