Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 , як це видно з того <g/> , що новіші слова свого й чужого походження цього чергування вже не мають ( <g/> напр <g/> .
doc#9 Що ці варіанти зближалися й зближалися <g/> , що основа сучасної літературної мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Узуальний ( <g/> звичайний <g/> ) порядок слів у сучасній українській літературній мові не становить собою обов'язкової норми ( <g/> ми вже знаємо <g/> , що обов'язкової норми порядку слів сучасна українська мова взагалі не має <g/> ) <g/> ; він навіть не є найчастіший <g/> ; якщо взяти якийнебудь текст і підрахувати <g/> , який відсоток становлять речення з послідовно витриманим узуальним порядком слів <g/> , то виявиться <g/> , що цей відсоток дуже малий <g/> , бо майже в кожному реченні знайдемо якенебудь відхилення від нього <g/> .
doc#81 Статистики я не маю <g/> , але маю моє особисте враження <g/> , євреї довше намагалися втримати приватну ініціятиву і довше мали успіх у цьому <g/> , ніж люди інших національностей <g/> , крім хіба вірменів <g/> , які тримали в своїх руках чищення черевиків <g/> , аж поки не були всі виарештувані <g/> , вже в тридцятих роках і то у всесоюзному маштабі <g/> , — ліквідація останньої цитаделі приватної ініціятиви <g/> , цитаделі <g/> , що загрожувала в уяві НКВД відродженням капіталізму в СРСР <g/> . </p>
doc#22 ні пахощів не має <g/> , ні снаги <g/> » <g/> ) <g/> ; віскі — на відміну від горілки — жовте <g/> ; деревам важко рости на мангатанському Граніті <g/> .
doc#73 Філософське забарвлення має <g/> , хоч більше зв'язаний з добою <g/> , і роман І. Павлова-Білозерського « <g/> Диявол погноблений <g/> » з часів релігійної боротьби на Україні <g/> . </p>
doc#65 <p> З другого боку <g/> , багато українських письменників і перекладачів широко вживають у своїх писаннях церковнослов'янських слів <g/> , які вони беруть не з церковнослов'янської мови <g/> , а з російської <g/> , що має <g/> , як відомо <g/> , солідний прошарок церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#40 Одначе загалом скороти мають <g/> , як і спочатку мали <g/> , вузьку сферу застосування і вживаються головне в діловій і газетній мові ( <g/> див <g/> .
doc#92 Можливо <g/> , він розраховував на те <g/> , що заохочений річною тишею <g/> , я вирішу <g/> , що він доказів не має <g/> , і поїду до Софії на конгрес <g/> .
doc#40 До твердої належать у масі ті іменники <g/> , що мають -р кореневе або не виділяють чітко наростка <g/> : базар <g/> , двір <g/> , жир <g/> , звір <g/> , інжир <g/> , кав'яр <g/> , комар <g/> , кушнір <g/> , майстер <g/> , мир <g/> , мур <g/> , нумер <g/> , осокір <g/> , товар <g/> , тхір <g/> , шнур <g/> ; чужі слова на -ор <g/> , -яр типу директор <g/> , актор <g/> , футляр <g/> , таляр <g/> , вахляр <g/> ; нарешті слова тягар <g/> , тяжар <g/> .
doc#40 Нульове закінчення мають <g/> : вечерниць <g/> , висівок <g/> , віжок <g/> , збоїн <g/> , конопель <g/> , лижов <g/> , ножиць <g/> , ночов <g/> , помий <g/> , порічок <g/> , роковин <g/> , сухот <g/> , христин <g/> … </p>
doc#55 Навпаки <g/> , запровадження -і в іменниках середнього роду типу іменіі ( <g/> родовий однини <g/> ) не має <g/> , здається <g/> , ґрунту в унутрішньому розвитку української деклінації ( <g/> четверта відміна не має « <g/> м'якого <g/> » підтипу <g/> ) <g/> , відриває відміну типу ім'я від типу теля <g/> , суперечить морфологічній тенденції і довільна в рамках української морфології <g/> . </p>
doc#12 : кінець ( <g/> бо <g/> : кінця <g/> , кінцем <g/> , і т. п. <g/> ) <g/> , візок <g/> , лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і гінець <g/> ) <g/> ; в словах з наростком -овець <g/> , -івець <g/> , маємо або послідовно -овець— -овця ( <g/> переважно під наголосом <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#26 Вона тільки говорить <g/> , що мова « <g/> Енеїди <g/> » має багато русизмів або що цей твір взорова- ний на « <g/> Енеїді <g/> » Осипова <g/> .
doc#73 Треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що герої Багряного більше сконструйовані відповідно до того <g/> , як <g/> , на думку письменника <g/> , має бути <g/> , ніж узяті з дійсности в повноті життьових проявів <g/> .
doc#40 Отже <g/> , вживання фіктивного підмета воно в українській мові не становить граматичної норми ( <g/> як <g/> , наприклад <g/> , німецьке es у безособовому реченні <g/> ) і кожного разу має бути вмотивоване стилістично <g/> . </p>
doc#31 <p> Поскільки в памфлетах розв'язувалося питання про те <g/> , яким має бути мистецтво Радянської України ( <g/> бо це були географічні й політичні рамки цих памфлетів <g/> ) <g/> , не дивно <g/> , що найбільша кількість сторінок присвячена дискусії про те <g/> , що таке мистецтво <g/> .
doc#10 <p> У цьому розділі я зупинюся тільки над ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , бо ця праця <g/> , поперше <g/> , занадто щільно зв'язана з спостереженнями Курило в Хоробричах <g/> , а подруге <g/> , вона однаково випадає з циклу праць <g/> , що мають бути об'єктом нашого розгляду в наступному розділі <g/> , бо вона — єдина праця Курило <g/> , зв'язана з проблемами історії білоруської й російської мов <g/> , а не української <g/> . </p>
doc#13 Вона є. Мають бути сцени <g/> , написані діялогом <g/> , — вони є <g/> : сцена кохання Данила з Яриною <g/> , а надто сцена виборів кошового <g/> .
doc#66 Тим то і трагічні мають бути і Йоганна <g/> , і Хуса <g/> .