Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив мене боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> .
doc#81 Тільки першого й <g/> , може <g/> , другого дня війни подано перелік головних утрачених міст <g/> , але далі замість цього накопичувано « <g/> бойові епізоди <g/> » про німецькі звірства або про героїчні вчинки поодиноких солдатів чи партизанів <g/> .
doc#47 Є серед тих паперів і два листи від батька <g/> , з 1930 й 1932 років <g/> , отже <g/> , скоро після доччиної втечі <g/> .
doc#4 А в самому характері « <g/> нової <g/> » поезії Наталі Лівицької-Холодної найбільша подібність з останніми роками творчости Ріхарда Штравса з його трагічно-спокійними й стриманими « <g/> Метаморфозами <g/> » й « <g/> Чотирма останніми піснями <g/> » <g/> ; а де в чому і з старим Ґете <g/> .
doc#72 Можна думати <g/> , що політика гетьмана щодо армії й адміністрації була розрахована на поступове виховання українських кадрів у школах <g/> , а в межичасі на допомогу російських фахівців <g/> .
doc#81 Ще могли бути море й кипариси <g/> , чебуреки й ароматне кримське вино <g/> , але не було вже молодечої безтурботности й взаємного довір'я. Пазурі системи були страшні не тільки тим <g/> , що вони вихоплювали й нищили людей <g/> , а й тим <g/> , що <g/> , ширячи систему сексотства й сітку сексотів <g/> , вони отруювали стосунки між людьми взагалі <g/> .
doc#47 Є церковнослов'янізми й архаїзми <g/> , неминучі в старого ченця <g/> , отакі свят <g/> , зіло <g/> , ність <g/> , распря <g/> , злото <g/> , всує <g/> …
doc#81 Він вилився в вірш <g/> : </p><p> І раптом фанфари <g/> , ура й барабан </p><p> В зеленій і мирній моїй батьківщині <g/> , </p><p> І лун громохких ошаліла юрба </p><p> Метнулася в гори замріяні й сині <g/> . </p>
doc#81 Режисура була ніяка ( <g/> теж « <g/> разводящие <g/> » <g/> ) <g/> , оркестра сіренька без жадного видатного дириµента <g/> , видатних голосів було мало <g/> , за винятком баса М. Донця й баритона Бочарова <g/> , інтерпретація лежала поза межами мисленого <g/> , на високих нотах голоси зривалися ( <g/> як казали <g/> , « <g/> пускали півня <g/> » <g/> ) <g/> , грати — оперних співаків тоді взагалі не вчили <g/> , вони або стояли колодою на кону <g/> , поглинаючи очима дириµента <g/> , або притискали руку до серця <g/> .
doc#84 Звісно <g/> , матеріяльний рівень робітника в Бельгії вищий <g/> , ніж у Казахстані <g/> , а норми виробітку в Канаді менші <g/> , ніж у сибірській тайзі <g/> , але від вимоги часу перетворити людину на функцію <g/> , на Гвинтик у складному й бездушному механізмі все-таки ви не втекли <g/> . </p>
doc#68 Звичайно <g/> , Стус має свої переконання <g/> , і вони тверді й безкомпромісові <g/> .
doc#40 ) <g/> ; приклади прономіналізації інших іменників і прикметників <g/> : « <g/> Сперечатися з Козачуком при даній ( <g/> — цій <g/> ) ситуації — річ <g/> : ( <g/> = щось <g/> ) зайва й безнадійна <g/> » ( <g/> Качура <g/> ) <g/> ; « <g/> Той те <g/> , другий друге каже <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#84 механізмі все-таки ви не втекли <g/> . </p><p> Людина вставлена в рамки часу з не меншою категоричністю й безумовністю <g/> , ніж береза в рамки часу і простору <g/> . Пересування в просторі може створити
doc#38 <p> Розмежування українського й білоруського для цього періоду справді штучне <g/> , літературний процес був єдиний і зв'язки Львова й Бильна безперервні <g/> .
doc#46 За штучною позою й бляшаним патосом <g/> , мабуть <g/> , таки була жива душа <g/> , власний стиль і біль <g/> .
doc#37 Але в щоденному житті супротивники МУРу тяли його відчутно й болюче <g/> , а змагатися з ними було завданням безнадійним <g/> .
doc#86 На ринку з'явилися й боязко посіли своє місце на запорошених полицях книгарень між Нечуєм-Левицьким <g/> , Кащенком і Олесем — твори Підмогильного <g/> , Миколи Куліша <g/> , Яновського <g/> , Антоненка-Давидовича <g/> , чудесне листування ваплітян <g/> , зібране в « <g/> Голубих диліжансах <g/> » <g/> , пущених у романтично-примарну й вибоїсту путь Юрієм Луцьким <g/> .
doc#0 А скільки тут випаровувалося темпераменту <g/> , звинувачень у невігластві й браку культури <g/> !
doc#81 Почалося з Булаховського й Білецького <g/> . </p>
doc#83 Харлампович підрахував <g/> , що в другій половині XVII століття в самому тільки місті Москві було 7 манастирів <g/> , повністю заселених українцями й білорусинами <g/> , а один з них навіть був переданий у зв'язку з цим у відання Малоросійського приказу <g/> !