Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#94 в новому і прастарому звізантійщеному трибі життя ( <g/> а скільки було тих Візантій перед Візантією —
doc#68 від вужчого до ширшого <g/> : Україна —♦ світ —> життя ( <g/> не тільки поетове <g/> , життя взагалі <g/> ) — </p><p> Це все —
doc#40 надії ( <g/> яка надія <g/> ? — надія життя = надія на життя <g/> ) <g/> ; якщо ж написати це речення з комою <g/> : « <g/> Я пронесу
doc#93 її суть <g/> : не повторення і не відтворення життя <g/> , а його ПЕРЕтворення <g/> ; перетворення засобами
doc#81 один — і це вже останній — увійшов у мою пам'ять не життям <g/> , а смертю <g/> . Він не був добрим студентом <g/> , а
doc#44 повинні пам'ятати <g/> , що навколо Потебні за життя <g/> , а ще більше навколо його імени по смерті <g/> ,
doc#75 не тільки посмішка й сміх <g/> , а й сльози <g/> , не тільки життя <g/> , а і жертва й смерть <g/> . Той таки Сенченко писав <g/> : «
doc#81 самі маски <g/> , але в одежі й антуражі всього <g/> , як у житті <g/> , але <g/> , звісно <g/> , мінус те <g/> , про що не говорять <g/> , —
doc#59 характеристикою самого автора <g/> , « <g/> одуховлення життя <g/> , але без романтичного перебільшення <g/> » <g/> . </p><p> Якщо
doc#28 « <g/> Різьбарі <g/> » <g/> ) </p><p> це концепція мистецтва <g/> , вищого за життя <g/> , бо єдино вічного — </p><p> Смерть не мине <g/> , і ти загинеш
doc#81 , яке заважило на всьому моєму дальшому житті <g/> , було відкриття України <g/> . Епізод був
doc#53 самим незалежної мови української <g/> . Але за його життя <g/> , вважав він <g/> , така потреба й така можливість ще
doc#75 моря і степу <g/> , безмежністю і невичерпністю життя <g/> , веде героїв свого « <g/> Байгороду <g/> » до смерти під
doc#19 кобзар <g/> ; для нього поет не є щось відірване від життя <g/> , від праці <g/> . Поет в уявленні Мови визначається
doc#52 — повна картина арешту <g/> , допитів і тюремного життя <g/> , відтворена з пам'яті <g/> , і це картини остільки ж
doc#1 власної душі <g/> . Це гріх відмови від статевого життя <g/> , гріх неприйняття життя <g/> , неповного
doc#80 . — С. 103 <g/> ) <g/> , « <g/> інтересом до вузько- інтимного життя <g/> , до подробиць особистих взаємин <g/> » <g/> , «" <g/> інтимним
doc#24 її примирення з життям <g/> , її повернення до життя <g/> , духовне відродження <g/> , воскресіння <g/> . Так <g/> ,
doc#79 свого оточення <g/> . Вона – поезія патріярхального життя <g/> , живе втілення справді людського <g/> , поскільки
doc#63 , а вражає саме багатство й глибина відтворення життя <g/> , життєвої спостережливости <g/> . </p><p> Звичайно <g/> , і ці