Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Виглядає <g/> , що протиставлення двох груп поезій підкреслене й спеціяльно деякими деталями <g/> .
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#6 В цьому один з головних секретів популярности Куриликових серій з життя різних національних груп у Канаді — поляків <g/> , євреїв <g/> , українців <g/> , ірландців <g/> , інуїтів <g/> …
doc#9 Серед національно і антибольшевицьки настроєних груп інтелігенції створюється настрій захоплення і демонстративного переймання галицьких мовних особливостей <g/> , іноді порядком відштовхування від подібности до російської мови <g/> .
doc#10 З цих тез відкривалися справді ревеляційні висновки для історії східньослов'янських мов <g/> , — і то в двох напрямах <g/> : поперше <g/> , щодо кількости первісних діялектних груп <g/> , подруге <g/> , — щодо самого розуміння напряму їхнього розвитку <g/> . </p>
doc#10 <p> Щодо первісних східньослов'янських діялектних груп <g/> , то в ті часи панувала концепція Шахматова про те <g/> , що їх було три <g/> : з однієї розвинулася українська мова <g/> , з другої — південно-російські говірки й білоруська мова <g/> , з третьої — північно-російські говірки <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 Ганцов спершу просто додає до них четверту групу ( <g/> 4 <g/> , 11 <g/> ) <g/> ; далі він виступає з твердженням про 5 груп <g/> , уважаючи <g/> , очевидно <g/> , білоруську мову теж за первісну <g/> : “ <g/> Отже <g/> , попри все <g/> , ми мусимо розрізняти на східнослов'янському грунті принаймні п'ять первісних говіркових груп <g/> , а саме <g/> : північноросійську <g/> , південноросійську <g/> , білоруську <g/> , північносхідну українську <g/> , або поліську <g/> , і південно-західну українську <g/> ” ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 216 <g/> ) <g/> .
doc#10 Якщо українська мова постала зі злиття двох первісно відмінних груп <g/> , то виходило <g/> , що розвиток східного слов'янства відбувався не тільки ди- ференціацією <g/> , а і інтеграцією <g/> , не тільки розгалуженням <g/> , а і збіжностями <g/> .
doc#10 Але він іде ще далі і ставить питання про мовні зв'язки через межі трьох традиційно прийманих груп слов'янських народів <g/> .
doc#10 Зустрічавши неукраїнські мовні острови серед української території <g/> , Курило цікавилася й ними <g/> , як також фолкльором різних груп людносте України <g/> .
doc#10 Курило приходила до того ж висновка <g/> , що й Ганцов <g/> , — українська мова склалася з злиття двох первісно відмінних говіркових груп <g/> .
doc#10 Тим то в дальших працях своїх вона могла з повним правом виходити як з доведеної з тези про “ <g/> колишню відмежованість двох груп говірок <g/> , що склалися на сучасні українські діялекти <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 380 <g/> ) <g/> , про те <g/> , що “ <g/> українські діялекти в їх сучасному стані дають підставу твердити <g/> , що в основі їх лежать дві звукові системи <g/> , відмінні своїми основними тенденціями <g/> ” ( <g/> 20 <g/> , 75 <g/> ; пор <g/> .
doc#10 Мало бо ствердити наявність двох діялектних груп <g/> , що з них склалася українська мова <g/> , — треба поставити ще питання про те <g/> , як і чому вони постали <g/> .
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#10 Зрештою <g/> , розбудовуючи свою теорію двох діялектних груп <g/> , що з них склалася українська мова <g/> , Курило почасти підривала теорію прасхідньослов'янської єдности <g/> . </p>
doc#10 Як і Шухардт <g/> , Курило не задовольнялась загальними характеристиками діалектних груп <g/> : “ <g/> Одним із важливих завдань діалектології є вказати як на окремі переходові явища <g/> , так і на групи переходових говірок <g/> , вказати на внутрішній зв'язок між тими групами <g/> , які становлять кожна більш-менш об'єднану язикову цілість <g/> ” ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) належать до повноголосних груп оро <g/> , ере <g/> , оло <g/> , а також до групи еле <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> в <g/> ) належать до груп ор <g/> , ов <g/> , ер ( <g/> із старих -ър <g/> , тъл <g/> , ьр <g/> ) між приголосними напр <g/> .
doc#12 <p> 2. М'якість л відповідно до вимови позначається на письмі завжди <g/> , крім груп лч <g/> , лц <g/> , що походять з групи лк <g/> , напр <g/> .