This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 | Уже в статті про писанки <g/> , кажучи про людей <g/> , що в орнаменті писанок не знаходять символів <g/> , Лятуринська твердить <g/> , без доказів <g/> , що <g/> , мабуть <g/> , вони там є <g/> , а далі одверто заявляє <g/> : « <g/> А якщо справді нема — мусять бути <g/> ! |
doc#59 | <p> Він гуманіст не тому <g/> , що хоче ним бути <g/> , а тому <g/> , що не може не бути ним <g/> . |
doc#30 | <p> Послідовним можна бути <g/> , думаю <g/> , тільки в двох випадках <g/> . |
doc#92 | конкретні обставини <g/> . Може <g/> , коли-небудь згадають про це ще живі учасники події <g/> . </p><p> Тут буде <g/> , либонь <g/> , до речі згадати про той фактичний матеріял <g/> , на якому будувалися Білодідові |
doc#6 | Сковорода був <g/> , може <g/> , послідовніший <g/> , Курилик — людяніший <g/> , навіть тоді <g/> , коли він погрожував людству й людині й кидав на них пристрасні інвективи <g/> . |
doc#40 | Інакше є <g/> , наприклад <g/> , у другому складі слова театр <g/> : тут є максимум звучности на а <g/> , спад на т і нове <g/> , хоч і менше піднесення на р ( <g/> аТр <g/> ) Звук р утворює тут своєрідний при́складок <g/> . </p> |
doc#81 | Ділка й комерсанта з мене ніколи не було <g/> , не зродився він і тепер <g/> . </p> |
doc#72 | Успіх українізації <g/> , якщо такий був <g/> , слід шукати в іншому <g/> . |
doc#38 | Щоб справді показати <g/> , що націоналізму в українській літературі того часу просто не було <g/> , треба від загального образу перейти до окремих письменників і окремих творів <g/> . |
doc#28 | <p> Перспективи вже нема <g/> , жук над ухом <g/> , сонце і воли – близьке й далеке – все переплуталося <g/> , бо й природа існує вже не сама по собі <g/> , а для поета ( <g/> сонце колисає поета <g/> ) <g/> , появилися цілком іраціональні образи ( <g/> сизокрила юга літнього дня <g/> ) – і все це виправдане тим <g/> , що елементи об'єктивного опису <g/> , поскільки вони тут є <g/> , цікавлять поета не самі по собі <g/> , а як знаки його внутрішнього стану <g/> , його зростання з землею <g/> , його розчинення в зануреному в спеку всесвіті <g/> . |
doc#29 | Незаперечним фактом було <g/> , що Харків окопався й наготувався до довгої облоги <g/> . |
doc#89 | Між іншим <g/> , і сам Некрасов <g/> , що проповідував « <g/> високу <g/> » літературу <g/> , був <g/> , як подейкують <g/> , непоганим комерсантом у журналістиці <g/> . |
doc#47 | <p> Є <g/> , як і давніше <g/> , відклики до історії — Дажбожич у шоломі <g/> , княгиня Ольга <g/> … |
doc#81 | Не можу сказати <g/> , чи в дійсності це не було одним з заходів у приборканні людей розумової праці <g/> , творців слова <g/> , хоч би яким недолугим — наприклад <g/> , у моєму випадку це слово було <g/> . </p> |
doc#81 | Під назвою торгпромшколи ховалася дуже скромна суть <g/> . |
doc#27 | Приблизний підрахунок показує <g/> , що було 15 випадків такого вживання — зникома кількість на ввесь корпус української кореспонденції Кулішевої <g/> . |
doc#10 | Ніковському було 33 роки <g/> , Грінченко 55 <g/> , Голоскевичеві 34. Ганцову було в той час всього 26 років ( <g/> він народився 25 листопада 1892 року <g/> ) <g/> . |
doc#70 | А якби не був <g/> ? |
doc#4 | Рубчак розкрив цитату з Олега Ольжича <g/> , а є й інші <g/> , приміром <g/> , з Юрія Липи ( <g/> « <g/> Де ж та світлість <g/> , що колись була <g/> ? |
doc#35 | смотрить <g/> » <g/> , що цар буде « <g/> на звичаї наші розважний <g/> , не хоче ні в чому вольностей наших преставляти <g/> » <g/> . |