Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Ось кілька випадково вихоплених прикладів з Аркадія Любченка <g/> , Гліба Східного і Григорія Стеценка <g/> .
doc#15 Загально відомий є приклад з « <g/> Житія Бориса і Гліба <g/> » <g/> : '" <g/> ГЬлъмь бяше красьнъ <g/> , высокъ <g/> , лицьмь кругльмъ <g/> , плечи велицЬ <g/> , тьнъкъ въ чресла <g/> , очима добраама <g/> , веселъ лицьмь <g/> , борода мала и усъ <g/> …
doc#40 : « <g/> Пропав би був вівчар <g/> , та визволив комар <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 : «—Помандрую <g/> , — мовляє Вовк <g/> , — покину вас усіх <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 : « <g/> Літаючи по дворах <g/> , Ґава шматок ковбаски <g/> , добула <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Злякалась Миша та притьмом <g/> , поміж травою <g/> , лопушком <g/> , з переполоху почухрала <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 : « <g/> I діло <g/> , як на гріх <g/> , не діло <g/> , — тільки сміх <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 ) <g/> ; Не велика <g/> , бачся <g/> , штука <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#40 : « <g/> Лев <g/> , кажуть би <g/> , кота піймав <g/> » ( <g/> Гліб <g/> .
doc#62 Але в листах Липи <g/> , Теліги <g/> , в життєписах їхніх авторів <g/> , Ольжича та інших не цей тип героїзму панує <g/> : не агресія <g/> , не завойовництво <g/> , а мучеництво <g/> , не Наполеони й приборкувачі сипаїв <g/> , а великомученики <g/> , Бориси й Гліби <g/> , не Юрій-змієборець легенди <g/> , а Юрій-катований церковного житія <g/> , Ґанді <g/> …
doc#73 Особливо виразно це виявилося на конкурсі <g/> , організованому « <g/> Українським видавництвом <g/> » наприкінці 1943 року <g/> , де були нагороджені або відзначені прозові твори Тодося Осьмачки ( <g/> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> ) <g/> , Івана Багряного ( <g/> « <g/> Тигролови <g/> » <g/> ) <g/> , Уласа Самчука ( <g/> « <g/> Юність Василя Шеремети <g/> » <g/> ) <g/> , Гліба Східного і О. Павлова-Білозерського <g/> .
doc#73 Тому тільки згодом приєдналися до складу МУРу Михайло Бажанський <g/> , Леонид Білецький <g/> , Святослав Гординський <g/> , Андрій Гарасевич <g/> , Микола Глобенко <g/> , Володимир Державин <g/> , Іван Керницький <g/> , Іван Коровиць- кий <g/> , Богдан Кравців <g/> , Юрій Дивнич <g/> , Павло Петренко <g/> , Олекса Стефанович <g/> , Володимир Кримський <g/> , Василь Чапленко <g/> , Юрій Чорний <g/> , а далі також Сергій Домазар <g/> , Микола Ковальський <g/> , Роман Купчинський <g/> , Василь Софронів-Левицький <g/> , Гліб Східний <g/> , Іван Кошелівець <g/> , Іларіон Чолган <g/> , Петро Балей <g/> .
doc#73 Сюди належать <g/> : « <g/> Мозаїка квадрів в'язничних <g/> » Михайла Бажанського <g/> , « <g/> Білий світ <g/> » Василя Барки <g/> , « <g/> Огнем і смерчем <g/> » Святослава Гординського <g/> , « <g/> Куркульська вілія <g/> » Докії Гуменної <g/> , « <g/> Циганськими дорогами <g/> » Івана Керницького <g/> , « <g/> День гніву <g/> » Юрія Косача <g/> , « <g/> За мурами Берліну <g/> » Леонида Полтави <g/> , « <g/> Ночі <g/> » Олександра Смотрича <g/> , « <g/> Муза <g/> » Василя Чапленка <g/> , « <g/> Аркадш Ярош <g/> » Гліба Східного та ін <g/> .
doc#73 Вона виступає героєм новель Івана Смолія ( <g/> « <g/> Дівчина з Вінниці <g/> » <g/> ) <g/> , не завжди опрацьованих до останнього деталю і останньої правди новель Петра Балея ( <g/> « <g/> Пан <g/> » <g/> ) <g/> , оповідання Юрія Косача « <g/> Ноктюрн б-моль <g/> » <g/> , повісти Гліба Східного « <g/> Аркадій Ярош <g/> » <g/> , нарешті <g/> , повісти Юрія Косача « <g/> Еней і життя інших <g/> » <g/> .
doc#73 Може помірніше застосовані <g/> , але в принципі такі ж тенденції ми зустрінемо і в « <g/> Аркадієві Ярошеві <g/> » Гліба Східного <g/> , і в оповіданнях Олександра Смотрича <g/> . </p>
doc#81 <p> Другим відлюдкуватим студентом був Гліб Сірко <g/> .
doc#81 Він друкував новелі <g/> , тепер писав під псевдонімом Гліб Східний <g/> .
doc#81 ) <g/> , як Гліб Східний <g/> .
doc#81 Гліба Затворницького я не знаходжу тепер ні в УРЕ <g/> , ні в сарсельській енциклопедії <g/> .
doc#81 Була також замітка про Студію ентузіястичного Гліба Затворницького <g/> , що шукав бароккових традицій українського театру в 17-му сторіччі <g/> .