Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Причини цього ясні з першого погляду <g/> : культурні центри Гетьманщини — Батурин <g/> , Глухів <g/> , Новгород-Сіверський <g/> , Стародуб <g/> , ба й Київ лежали на терені цих говірок <g/> .
doc#9 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північноукраїнські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири за переважно північноукраїнські ( <g/> Дубні <g/> , Переяславlxviii <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно- східного типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Во всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунъ <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами — кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> »lxxiii <g/> . </p>
doc#9 По-перше <g/> , Павловський <g/> , як я намагаюся довести в іншому місціlxxix <g/> , біографічно був зв'язаний з околицями Глухова або Путивля <g/> , себто з типовими чернігівськими говірками <g/> .
doc#27 <p> Отже <g/> , нічого не знайдемо в українськомовних листах Куліша про його дитинство в Воронежі <g/> , тоді на Чернігівщині <g/> , про гімназійні роки в Новгороді Сіверському <g/> , про вчителювання в Глухові <g/> , про університетські студії в Києві <g/> , про поновне вчителювання в Луцьку й Києві <g/> , про зв'язок з Кирило-Методіївським братством <g/> , про перебування в Рівному <g/> , про задум і працю над « <g/> Чорною радою <g/> » <g/> .
doc#78 Причини цього ясні з першого погляду <g/> : культурні центри Гетьманщини — Батурин <g/> , Глухів <g/> , Новгород- Сіверський <g/> , Стародуб <g/> , ба й Київ лежали на терені цих говірок <g/> .
doc#78 Отже <g/> , з десятьох полків <g/> , на які була поділена Гетьманщина <g/> , п'ять можна вважати за суцільно північно-українські з говіркового погляду ( <g/> Стародуб <g/> , Глухів <g/> , Чернігів <g/> , Ніжен <g/> , Прилука <g/> ) <g/> , чотири — за переважно північно-українські ( <g/> Лубні <g/> , Переяслав 1 <g/> ) <g/> , Гадяч <g/> , Миргород <g/> ) <g/> , і тільки один говорив лише мовою південно-східнього типу ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Те <g/> , що лежить далі на південь <g/> , зневажливо схарактеризоване такими словами <g/> : « <g/> Бо всей сей полосе наречие употребляется твердое и грубое и от обеих первых отменное <g/> , например <g/> : в Полесье говорят <g/> : конь <g/> , нож <g/> , вол <g/> , в Глухове и Нежине — кунь <g/> , нуж <g/> , вул <g/> , а за Лубнами —кинь <g/> , ниж <g/> , вил <g/> » 6 <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Поперше <g/> , Павловський <g/> , як я намагаюся довести в іншому місці 11 <g/> ) <g/> , біографічно був зв'язаний з околицями Глухова або Путивля <g/> , себто з типовими чернігівськими говірками <g/> .