Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 У « <g/> Камо грядеши [ <g/> _ <g/> ?
doc#31 Ця перша спроба <g/> , недосконала й неповна <g/> , дає нам право сказати <g/> , що ранні памфлети Хвильового <g/> , зібрані в циклах « <g/> Камо грядеши [ <g/> _ <g/> ?
doc#45 Повернувся він у серпні 1863 року <g/> , десь "'Ред 13-им числом <g/> , бо цього дня " <g/> Московские ведомости <g/> " <g/> , редаґовані горезвісним Михаілом Катковим <g/> , атакували його як особу з породи Бакуніних і Герценів <g/> , що виконувала польську місію в Галичині <g/> .
doc#80 "» </p><p> Рей пише <g/> : « <g/> II recueille une catin enceinte dont il fait son modele ( <g/> " <g/> Sorrow <g/> " <g/> ) <g/> , et avec laquelle il devait rester vingt mois <g/> .
doc#90 "» <g/> … </p>
doc#80 "» </p><p> У Домонтовича читаємо <g/> : « <g/> Відбуваються заручини <g/> .
doc#31 "» ( <g/> « <g/> Ви питаєте <g/> , яка Европа <g/> ?
doc#47 Євгену Маланюкові <g/> » <g/> , і <g/> , можна думати <g/> , ця система мала бути фундаментально опрацьована в широко замисленій праці « <g/> На висвітлення до " <g/> Анти-світнє <g/> "» <g/> , яка лишилася незакінченою через смерть поетки <g/> .
doc#75 « <g/> Мати — всевічна матір <g/> , що пізнала любов на темній сухій вулиці Назарету <g/> , пізнала першу любов від Бога <g/> , самі глибокі її тайни <g/> , мати розумна й всезнаюча дивиться з ікони в " <g/> Байгороді <g/> "» <g/> .
doc#16 <p> За Донцовим <g/> , Мономах « <g/> радив " <g/> не зріти на воєводи і сторожі <g/> , або на посадників і на баричі <g/> "» <g/> , себто пропонував не звертати жадної уваги на добробут і щастя окремої людини <g/> .
doc#28 Можливо <g/> , писатиму колись мемуари <g/> , от і готова канва – хронологічні дати і записи головних вражень <g/> "» ( <g/> підкреслення мої <g/> , – Ю. Ш. <g/> ) <g/> .
doc#31 А в випадку мови про пролетарське мистецтво — що « <g/> воістину буде могутнім чинником в розвиткові людськости і поведе її до ненависних просвітянинові " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> , що стоїть на гранях невідомих віків <g/> "» <g/> , — лапки <g/> , вжиті Хвильовим <g/> , указують на те <g/> , що тут маємо справу не тільки з натяками на стиль його новель <g/> , а з буквальними цитатами <g/> . </p>
doc#16 викликало реакцію на нього в літературній <g/> , поетичній і літературно-критичній ділянці у " <g/> Віснику <g/> "» <g/> .
doc#31 20 грудня майже всі талановиті письменники вийшли з « <g/> об'єднання пролетарських письменників " <g/> Гарт <g/> "» <g/> , що фактично перестало існувати як творча одиниця <g/> .
doc#16 Людина в Донцова <g/> , як слушно каже той же Р. Лісовий <g/> , « <g/> далека від того <g/> , щоб бачити світ в його розгорненому ладові та його власній красі <g/> , далека від того <g/> , щоб намагатися уздріти ( <g/> не біймося цього слова <g/> ) побожно цього ж світу не зредуковану проблематику та своїми зусиллями їй відповісти <g/> , до неї " <g/> дорости <g/> "» <g/> . </p>
doc#31 То автор вживає форми ми <g/> , то говорить про себе в третій особі ( <g/> « <g/> Що ж таке мистецтво взагалі <g/> , питають олімпійці <g/> » <g/> ) <g/> , то в другій особі множини ( <g/> « <g/> Ви скажете нам <g/> , що це аґітація за " <g/> зверхлюдину <g/> "» <g/> ) <g/> .
doc#27 " Ото ще мені " <g/> недоріка <g/> , убога каліка <g/> "» <g/> !
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#16 Бож на їх думку не треба моралі як " <g/> категоричної даности <g/> " ані релігії як " <g/> традиційної да- ности <g/> " <g/> , — одне і друге мають бути такі <g/> , які вибере собі " <g/> свобідна людина <g/> "» <g/> .
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>