Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сьогодні Галицький жартує про зустріч чекістів із бомбами і боронить Шевченка від зазіхання Н. <g/> , а хто знає <g/> , чи пару років тому він не був причетний до вимордування 134 українських націоналістів <g/> , серед них Леся Курбаса <g/> , Валер'яна Підмогильного й Миколи Куліша у хащах Медвежої Гори <g/> ?
doc#0 Василь Сімович <g/> , любовно називаний дядя Вася <g/> , мав широкі впливи в українських колах Львова <g/> , у демократичних обставинах міг би <g/> , може <g/> , кандидатувати на президента <g/> , але був занадто порядний для такої посади <g/> .
doc#0 <p> Історія українських початків у Пляуені <g/> , коротко <g/> , ведеться приблизно від кінця 1944 року <g/> , а переємністю вони з Берліну <g/> .
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#0 Журнал доходив до читачів — українських робітників на німецьких фабриках <g/> , літературно зацікавлені робітники знаходили шлях до редакції <g/> .
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#1 <p> Лексика <g/> , образи повторення прийменника « <g/> меж <g/> » — це все <g/> , як і сам розмір вірша <g/> , цілком відповідає духові українських народніх пісень <g/> .
doc#5 Але в дійсності це дві <g/> , одна від одної незалежні <g/> , відповіді українських письменників-інтелектуалістів на проблеми доби <g/> . </p>
doc#6 А все таки тематичне обмеження переїзної виставки внеможпивило показ Курилика в еволюції і виключило всю іншу тематику від натюрмортів до його палестинських чи українських творів <g/> . </p>
doc#6 В своїх спогадах він згадує радіогри “ <g/> The Lone Ranger <g/> ” і “ <g/> The Shadow <g/> ” і подібні ковбойські фільми <g/> , книжки з коміксами і календарі ( <g/> до речі <g/> , цікаво було б простежити <g/> , чи нема впливу ілюстрацій у стінних календарях українських фармерів-новоселів у Західній Канаді на пізніші малярські твори Курилика <g/> ) <g/> .
doc#6 Натомість деякі з них <g/> , особливо ті <g/> , що змальовують польських робітників на фізично тяжкій праці <g/> , дивовижно нагадують дещо з праць українських бойчукістів <g/> , у Хаджибейському санаторії коло Одеси й у харківському Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> .
doc#6 Відмінні дві сторінки ( <g/> 8 рисунків <g/> ) <g/> , де мистець дав “ <g/> портрети <g/> ” знарядь і будівель з українських осель в Канаді <g/> .
doc#6 <p> Він глибоко коренився в провінційності української Буковини ( <g/> яку він знав через українських піонерів у Канаді <g/> ) і канадської Манітоби <g/> , але він належав і до модерного урбаністичного світу <g/> .
doc#7 Це не випадок <g/> , що всі переклади українських неоклясиків на чужі мови не мали жадного успіху <g/> , навіть коли це були непогані переклади ( <g/> Юрій Клен <g/> , почасти Е. Котмаєр <g/> ) <g/> .
doc#8 У травні 1946 р. він виступив на науковій сесії в Фюссені <g/> , в Баварських Альпах <g/> , з доповіддю про назви українських річок <g/> .
doc#9 А крім того <g/> , Володимир Вікторович пристрасно любив українську книжку <g/> , кожну <g/> , легко орієнтувався в плетиві українських літературних псевдонімів <g/> , здавалося <g/> , — міг з пам'яті відтворити не тільки бібліографію кожної журнальної статті або рецензії <g/> , а навіть кожної хронікальної замітки <g/> .
doc#9 Переважну частину свого історичного існування Галичина жила в іншому політичному організмі <g/> , ніж велика частина решти українських земель <g/> .
doc#9 Коли не згадувати про ранньокнязівські часи з їх черговими завоюваннями і втратами « <g/> червенських городів <g/> » <g/> , Галичина то відокремлювалася цілком від інших українських земель <g/> , то об'єднувалася з Волинню <g/> , то з усім Правобережжям <g/> , але власне тільки в роки 1569— 1648 входила в одне політичне ціле з усіма українськими територіями <g/> .
doc#9 Вже це створювало в Галичині дещо відмінні умови народного життя <g/> : в одні епохи Галичина випереджала в своєму розвитку інші українські землі <g/> , в інші епохи відставала від них <g/> , а це породжувало складну систему взаємовпливів між Галичиною і рештою українських земель як цілим або частинами цих земель <g/> .
doc#9 Загалом це залежало від політичного становища Галичини і від політичного становища решти українських земель <g/> .