This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | бач <g/> , любив Крим <g/> . Але голову на плечах треба було | теж | мати <g/> . </p><p> Несусвітенне скупчення війська <g/> , не |
doc#0 | » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , | теж | підкріплень <g/> . На гостя цей привілей не ширився <g/> , |
doc#0 | » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , | теж | підкріплень <g/> . На гостя цей привілей не ширився <g/> , |
doc#0 | перемогу над Сталіновою Росією <g/> . Але Н. | теж | помилився <g/> . Запах крови й смерти не хотів лишати |
doc#0 | Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під | теж | облудний <g/> , постишевський монументальний |
doc#0 | , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв | теж | ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були |
doc#1 | як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це | теж | не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю |
doc#1 | й протесту не менше <g/> , ніж у другій <g/> . « <g/> Марія <g/> » | теж | належить до періоду пророцтва в революційній |
doc#2 | менше звичайний є показ усього дівочого життя | теж | як суми обрядових дій <g/> . Зрештою навіть вістка |
doc#2 | , </p><p> по коліна <g/> , по коліна </p><p> в злотній ріні <g/> . </p><p> Образи | теж | стають багатими <g/> , мало не імажиністичними <g/> , |
doc#2 | . </p><p> Друге коло — коло дівочого життя <g/> , і воно | теж | вивершується смертю дівчини і новим |
doc#3 | ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> | теж | з модифікаціями <g/> ) <g/> . Була невідповідність <g/> , |
doc#4 | акт критикової сваволі ( <g/> на яку я <g/> , зрештою <g/> , | теж | застеріг собі право <g/> ) <g/> , але й об'єктивний факт <g/> , |
doc#4 | . Також <g/> , звичайно <g/> , літературний засіб <g/> , але | теж | не тільки засіб <g/> . </p><p> Поетка може й зовсім |
doc#4 | поза вікном <g/> . Коси ялинок з білими стрічками — це | теж | жіноче бачення <g/> , це теж я <g/> , сховане за ощадним і |
doc#4 | з білими стрічками — це теж жіноче бачення <g/> , це | теж | я <g/> , сховане за ощадним і ніби зовсім безособовим |
doc#4 | малюнком <g/> . Та й образ торби білого пір'я | теж | не суперечить цій особисто жіночій лінії <g/> . |
doc#4 | другий приклад такої суб'єктивізації і | теж | зразок ранньо-зимового пейзажу <g/> . Це поезія <g/> , що |
doc#4 | , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона | теж | складає гойно й в остаточній правді <g/> . У свої |
doc#5 | відмінний характер « <g/> Невеличкої драми <g/> » <g/> . Дія | теж | відбувається в Києві <g/> , але місто не цікавить |